Воскресенська церква (Зазим'я)

Зазимська Свято-Воскресенська церква (храм Святого Воскресіння) православний (УПЦ МП) храм у селі Зазим'ї Броварського району Київської області; духовний осередок села і пам'ятка архітектури.

Свято-Воскресенська церква у Зазим'ї
Свято-Воскресенська церква у Зазим'ї
50°34′26″ пн. ш. 30°40′10″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, с. Зазим'я (Броварський район, Київська область)
Засновник Чернігівська духовна консисторія
Початок будівництва 1863
Кінець будівництва 17 квітня 1865
Вартість 9748,82 рублів
Стиль російський стиль
Належність УПЦ МП
Воскресенська церква (Зазим'я) (Україна)
 Воскресенська церква у Вікісховищі

Розташована у центрі села на вулиці Деснянській(колишня Мостова).

Опис

Зазимська церква (ракурс)

Воскресенський храм у Зазим'ї має п'ять невеликих бань та дзвіницю. Його прикрашають розміщені по кутах напівколони та багатий орнамент, викладений з жовтої цегли.

Храм має три престоли: головний — в честь Воскресіння Христового, лівий — в ім'я апостолів Петра і Павла, правий — архистратига Михаїла.

Загалом храм є характерним для російського цегляного стилю, але в зовнішньому вигляді церкви присутні певні, заледве помітні східні риси.

Історія храму

Стара дерев'яна церква

В Зазим'ї був давній дерев'яний храм на честь Преображення Господнього. На початку 16 століття він став непридатним. В 1706 році стараннями Софійського монастиря і прихожан був збудований дерев'яний храм на честь Воскресіння Христового, який після 1865 року був перенесений у село Погреби і був наіменований Успенським.

Прихожани Зазимської церкви

В даних[1] щодо прихожан вірогідно включені також мешканці села Погреби, які до 1865 року не мали свого храму.

РікЧоловікиЖінкиВсього
1770508490998
1790525218734
18105505401090
18305895861175
1850625230855
18606416551296

Спадок Суботовського на будівництво храму

Головним ініціатором будівництва кам'яного православного храму на місці існуючого дерев'яного був архієпископ Астраханський і Кавказький Павло (Суботовський)(1771—1832), який народився у Зазим'ї. Частину свого капіталу він заповів на будівництво великого цегельного храму. Зокрема, 15 березня 1827 року він вніс до фінансового закладу "Московская сохранная казна" 12000 рублів асигнаціями, або ж 3428,57 рублів сріблом.

Будівництво

10 червня 1863 року відбулися торги щодо вибору підрядника, який мав би за 9748,82 рублів збудувати кам'яну церкву з дзвінницею.

У будівництві нового храму взяли участь чи не всі жителі села. Цеглу високої якості привозили на підводах з Вишгорода і частково випалювали на місці. Стару дерев'яну церкву було перенесено в сусіднє село Погреби, де вона простояла до приходу більшовиків.

Нова церква була збудована і освячена на Великдень 17 квітня 1865 році, відтак ця дата і вважається датою спорудження зазимської Свято-Воскресенської церкви.

Добудова

Бокові приділи та двоярусна Дзвіниця церкви були прибудовані в 1900 році за настоятеля протоієрея Іоана Борзаковського. Помер він у 1916 році і похований біля правого вівтаря зазимського храму.

У 191112 роках відомий київський архітектор Микола Горденін виготовив для храму залізобетонні хори.

Радянські часи

У 1920 році просто біля храму відбувалась запекла битва між більшовиками і повсталими зазимцями. Храм постраждав, згоріло багато ікон, книги, настінний розпис. Протягом 6 натупних років церкву відремонтували, відновилося частково богослужіння. Існують свідчення, що в церкві проводилися служби у 1925 році.[2]


У 1935 році радянська влада закрила храм і прийняла рішення переобладнати його на клуб для молоді.

У 1937 році Броварське НКВС заарештувало і розстріляло настоятеля храму священика Михайла Подільського. Нині він числиться у документах для канонізації, як св. новомученик. Храм був закритий і обладнаний під зерносховище — дотепер можна побачити в підлозі отвори, в яких стояли перегородки і станки.

Під час Другої світової війни з приходом німців церкву було відкрито і відновилися богослужіння.

По війні храм не закрили і він продовжував діяти як культова споруда.

Часи незалежності

Свято-Воскресенська церква у Зазим'ї відноситься до УПЦ МП і є значним духовним осередком під Києвом.

У 2005 році було позолочено куполи храму за рахунок потомка архіє­пископа Павла (Суботовського) — Віталія Суботовського.[3]

У 2007 році в ніч з 12 на 13 березня грабіжник розігнув решітку і проник у храм і викрав гроші з пожертв для дітей, хворих раком.[4] Крім того, злодії розбили скло, розкидали пляшки з вином, зняли кілька ікон.

Духовно-просвітницький центр

27 травня 2007 року був закладений камінь для нового будівництва православного парафіяльного духовно-просвітницького центру навпроти церкви.[5] Будівництво і введення в дію було завершено до 2014 року. При духовному центрі працює недільна школа і спортивний боксерський клуб «Патріот».

Священники(настоятелі) храму

Роки настоянняСвященникРоки життя
?-1861—16.10.1884Стефан Явровський
16.10.1884—4.01.1894Іоан Яснопольський(?-1894)
3.02.1894—10.06.1902Іван Ремболович(?-1902)
12.07.1902-10.01.1903Михайло Тимошевський
1902—1903Стефан Еланський (спостерігаючий священник)
30.01.1903—5.01.1913Іоан Борзаковський(1850—1916)
1916Ієромонах Леонтій
1917—1920Кір Демченко
1920—1924церква була на ремонті
1930—1935Михайло Подєльський(1878—1937)
1935—1941церква була закрита і використовувалася під склад
1941-1949 ???
1949—1974Кирило Омелянович Булавчик(1909—1984)
1974—1983Микола Михайлович Кузьмин(Ігумен Давид)(1937—1983)
1983-1991 ???
1991—дотеперОлександр Іванович Генераленко(нар. 1949)

Примітки

  1. "Черниговские епархиальные известия" №13 1 июля 1863
  2. https://libraria.ua/numbers/984/83321/?PageNumber=3&ArticleId=3053120&Search=зазимье
  3. http://zazimye.info/index.php/rubryky/litopys-zazymia/item/146-pravoslavne-zazymie.html Православне Зазим'є
  4. http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/po_eparhiyah/kiivska/2007/03/14/6447.html Свято-Воскресенский храм Зазимья осквернили грабители(рос.)
  5. http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/tserkovni_hroniki/2007/05/30/8145.html В Зазимье заложен камень под строительство церковноприходского дома(рос.)

Джерело-посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.