Врублевський Микола Євтихійович
Врубле́вський Мико́ла Євти́хійович (партійний псевдонім — Сергій; 2 [16] лютого 1897, с. Рункошів, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 25 грудня 1918, Київ Київська губернія, Українська Народна Республіка) — революціонер, член Української Центральної Ради 3-го складу.[1][2].
| Микола Євтихійович Врублевський | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Сергій |
| Народився |
4 (16) лютого 1897 Кам’янець-Подільський район |
| Помер |
25 грудня 1918 (21 рік) Київ, УНР |
| Поховання | Бар |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КП(б)У |
Біографія
Народився 2 (16) лютого 1897 року у родині диякона Свято-Успенської церкви м. Бара Євтихія Павловича Врублевського в селі Рункошів Ушицького повіту Подільської губернії (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Україна). Після закінчення Кам'янецького духовного училища 1911 року навчався в Подільській духовній семінарії, де не закінчив повний курс навчання. У 1915—1916 роках навчався в Київському комерційному інституті.
Від грудня 1916 року — в армії, де вів революційну роботу. У 1917 році — лівий український соціал-демократ (член Української соціал-демократичної робітничої партії). Був прапорщиком 290-го пішого запасного полку (Київський військовий округ). Від 8 серпня 1917 року — член Української Центральної Ради (від Всеукраїнської ради військових депутатів)[3].
У листопаді 1917 року — голова Барського військового революційного комітету. На II Всеукраїнському з'їзді Рад обраний до складу ЦВК Рад України. У березні — квітні 1918 року — народний секретар народної освіти в радянському уряді України — Народному секретаріаті. Член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України та Народного секретаріату в Москві (кінець березня — початок травня 1918 року). Від квітня 1918 року — член Бюро з керівництва повстанською боротьбою в тилу австро-німецьких окупантів.
Член КП(б)У з 1918 року. Від червня 1918 року — член підпільного Київського губернського комітету партії. Від вересня 1918 року працював у органі Київського обласного, губернського і міського комітетів КП(б)У — нелегальній газеті «Киевский коммунист». 28 жовтня 1918 року заарештований гетьманським урядом у Києві. 25 грудня 1918 року був розстріляний у часи Директорії УНР в Києві, похований у передмісті Бара.
Вшанування пам'яті
1986 року в Барі встановлено погруддя Врублевського (скульптор Довженко І. П.) .
Примітки
- Закон України, 2015, № 314-VIII.
- УІНП, 2010, 29 березня..
- Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради : Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 215.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 408.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 345.
- Юркова О. В. Врублевський Микола Євтихійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 642. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — К., 1987.
- Варгатюк П. Л. Перший радянський уряд України: відоме і невідоме // Про минуле заради майбутнього. — К., 1989. — С. 206—207.
- Врублевский Сергей // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л.: Гос. изд-во, 1925. — С. 145, 146. (рос.)
- Закон України від 9 квітня 2015 року № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» // Відомості Верховної Ради України. — 2015. — № 25, ст. 190.
- Український інститут національної пам'яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917—1921 рр. з проханням… (Додаток 2) // Офіційний вебсайт Українського інституту національної пам'яті. — 2010. — 29 березня.