Ушицький повіт
Ушицький повіт, Новоушицький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Ушиця (1795—1826), Нова Ушиця (1826—1923).
| Ушицький повіт | ||||
_ushica.PNG.webp) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Нова Ушиця | |||
| Створений | 1795 | |||
| Площа | близько 2 820 км² | |||
| Населення | 223 312 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
На заході повіт межував з Кам'янецьким, на півночі з Проскурівським і Летичівським, на сході з Могилівським повітами Подільської губернії і з Бессарабськю губернією на півдні. Площа повіту становила 2 495,7 верст² (близько 2 820 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 223 312 чоловік. З них 84,56 % — українці, 11,39 % — євреї, 2,32 % — росіяни, 1,19% — поляки[1].
Всіх населених пунктів було близько 584, в тому числі 3 міста — Вербовець, Нова Ушиця, Стара Ушиця та 14 містечок: Вільховець • Віньківці • Дунаївці • Жванчик • Заміхів • Калюс • Китайгород • Кривчик • Миньківці • Муровані Курилівці • Сокілець • Солобківці • Студениця • Тинна.
Волості
Волостей — 15:
Міста
- Нова Ушиця з передмістям Філянівка,
- заштатне місто Стара Ушиця з передмістями Гнилячки, Горощівка, Хиб,
- заштатне місто Вербовець.
Посилання
- Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.