Врублевський Тадеуш
Тадеуш Врублевський (пол. Tadeusz Stanisław Wróblewski, лит. Tadas Vrublevskis, рос. Фаддей Евстафьевич Врублевский; 8 листопада 1858, Вільно — 3 липня 1925, Вільно) — правознавець, адвокат, громадський діяч Віленського краю, бібліофіл.
Врублевський Тадеуш | |
---|---|
пол. Tadeusz Stanisław Wróblewski, лит. Tadas Vrublevskis, рос. Фаддей Евстафьевич Врублевский | |
| |
Народився |
8 листопада 1858 Вільнюс, Російська імперія[1] |
Помер |
3 липня 1925 (66 років) Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка[1] |
Поховання | цвинтар Расу |
Країна |
Російська імперія Литва Польська Республіка |
Діяльність | юрист, адвокат |
Галузь | право |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Рід | Wróblewski (Ślepowron)d |
Батько | Eustachy Wróblewskid |
Мати | Emilia Wróblewskad |
Брати, сестри | Augustyn Wróblewskid |
Біографія
Тадеуш Врублевський народився 8 листопада 1858 в сім'ї відомого лікаря-гомеопата Євстафія Врублевського, брат польського біохіміка Августина Врублевського. Його дядько Валерій Антоній Врублевський був одним з лідерів січневого повстання в Литві, а згодом генералом Паризької комуни.
З 1877 року навчався в Санкт-Петербурзької Медико-хірургічної академії. У 1880 році за звинуваченням у приналежності до таємної революційної організації в Варшаві був висланий до Тобольської губернії.
У 1886 році закінчив Санкт-Петербурзький університет. У 1891 році повернувся у Вільно, працював адвокатом. Під час Революції 1905—1907 років захищав права її учасників в російських судах. Особливо став відомий захистом на судовому процесі одного із керівників Севастопольського збройного повстання 1905 Петра Шмидта[2].
У 1912 році у Вільно заснував публічну бібліотеку Врублевських. З 1922 року був членом Литовського наукового товариства. Збирав книги, стародавні рукописи, документи, карти, плани, фотографії, листівки про історію Литви і Вільнюса.
Співпрацював у журналі «Visuomenė». Автор статей з питань статистики, права, історії Вільнюса, землеволодіння в Литві, бібліотекознавства, бібліографії.
Найважливіші книги: «Über die Denkschrift der bedrückten Fremde Völker Russland» (1915), «Naród i samookreślenie narodowe» (1919), «Uwagi o projekcie P. Hymansa» (1921).
Похований на кладовищі Расу.
На його честь названа одна із вулиць у старої частині міста Вільнюс.
Примітки
- Freebase Data Dumps — Google.
- Томас Венцлова: Vilniaus. Vardai, Vilnius 2006, ISBN 9986-830-96-6, S. 212.