Вуковар
Вуковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.
Вуковар Vukovar | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. | |||||
Країна | Хорватія | ||||
Адмінодиниця | Вуковарсько-Сремська жупанія | ||||
Столиця для | Вуковарсько-Сремська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
Засновано | 1231 | ||||
Площа | 100,26 км² | ||||
Населення | 26 468 (2011) | ||||
Агломерація | 27 683 | ||||
Висота НРМ | 108 м | ||||
Міста-побратими | Бач, Мостар, Дубровник, Синь | ||||
Телефонний код | (385) 032 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 | ||||
GeoNames | 3187046 | ||||
OSM | ↑222649 ·R (Вуковарсько-Сремська жупанія) | ||||
Поштові індекси | 32000 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Жденка Бульян | ||||
Вебсайт | www.vukovar.hr | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Вуковар у Вікісховищі |
Загальні відомості
Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова Var — фортеця). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «Вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб[1], 109 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[3]:
Динаміка чисельності населення міста[3]:
Національний склад
Згідно з переписом 2001 року серед населення міста було: хорватів — 57,5 %, сербів — 32,9 %, українців — близько 2 % (з них русинів — 1,8 %), угорців — 1,2 %. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,20 %, сербів 32,30 %.
Рік | Всього | Хорвати | Серби | Німці | Угорці | Решта |
---|---|---|---|---|---|---|
1910. | 10.359 | 4.092 | 1.628 | 3.503 | 954 | 183 |
39,50 % | 15,70 % | 33,80 % | 9,20 % | 1,80 % | ||
1931. | 10.242 | 5.048 | 1.702 | 2.670 | 571 | 215 |
49,60 % | 16,60 % | 26,10 % | 5,60 % | 2,00 % | ||
1948. | 17.223 | 10.943 | 4.390 | 54 | 913 | 923 |
63,50 % | 25,50 % | 0,30 % | 5,30 % | 5,30 % | ||
1971. | 30.222 | 14.694 | 9.132 | 60 | 835 | 5.501 |
48,60 % | 30,20 % | 0,20 % | 2,80 % | 18,20 % | ||
1990. | 44.639 | 21.065 | 14.425 | 94 | 694 | 8.361 |
47,20 % | 32,30 % | 0,20 % | 1,50 % | 18,80 % | ||
2001. | 31.670 | 18.199 | 10.412 | 58 | 387 | 2.614 |
57,46 % | 32,88 % | 0,18 % | 1,22 % | 8,25 % |
Історія
Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з 6-го століття, однак вперше місто згадане у 13-му столітті. З 16 ст. місто по черзі перебувало у складі Оcманської імперії, імперії Габсбургів, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Незалежної Держави Хорватія (де він був столицею великої жупи Вука) та у складі Югославії.
Облога міста сербськими військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій Війни Хорватії за незалежність (1991—1995) є одним з її символів та предметом особливої національної гордості хорватів. Героїчна оборона міста від сербів, яку організували нечисленні хорватські ополченці, тривала 87 днів, завершилась взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.
Клімат
Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.[4][5]
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 6,07 | 7,79 | 12,24 | 16,99 | 22,36 | 25,26 | 25,06 | 24,66 | 20,58 | 15,18 | 9,39 | 5,67 | |
Середня температура, °C | 0,40 | 2,11 | 6,58 | 11,28 | 16,68 | 19,58 | 21,28 | 20,87 | 16,79 | 11,40 | 5,60 | 1,88 | |
Середній мінімум, °C | −5,28 | −3,56 | 0,89 | 5,62 | 11,00 | 13,90 | 17,48 | 17,08 | 13,00 | 7,60 | 1,82 | −1,91 | |
Норма опадів, мм | 42 | 37 | 41 | 52 | 59 | 83 | 67 | 59 | 48 | 51 | 59 | 51 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.28 | 2.50 | 2.87 | 2.71 | 2.47 | 2.20 | 2.20 | 2.00 | 2.00 | 2.20 | 2.29 | 2.30 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4306 | 7059 | 11068 | 15623 | 19515 | 21726 | 22370 | 20522 | 15225 | 9580 | 4922 | 3574 | |
Джерело: [4][5] |
Відомі люди
- Захаріє Орфелін (1726—1785) — визначний сербський поет XVIII ст.;
- Благо Задро (1944—1991) — хорватський військовий діяч, загинув під час битви за Вуковар;
- Сандра Паович (* 1983) — хорватська тенісистка, чемпіонка Паралімпійських ігор 2016 року.
Примітки
- Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
- Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 13 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'