Вулиця Варшавська (Львів)

До XX століття вулиця Варшавська була однією з головних вулиць приміського села Клепарів[3]. На перехресті Варшавської та Граничної вулиць розташовувалася Клепарівська рогатка, де збирали мито з возів, які їхали з товарами до Львова. У 1922 році вулиця отримала назву вулиця Легіонів, на честь польських військових формувань, у 1926 році зафіксовано сучасну назву вулиці. Пізніше до вулиці було приєднано низку сусідніх вулочок: Урожайну (назва з 1950 року, стара назва Дожинкова — з 1936 року), Тисову (назва з 1934 року, колишня назва Лімановського — з 1931 року), Кедрову (колишні назви — Капусцинського (з 1924 року) та Сьвєркова (з 1933 року)) та Буйну (назва — з 1936 року).

У будинку № 1 у 1950-х-1960-х роках розташовувався Обласний спортивно-стрілецький клуб, у будинку № 35 (не зберігся) у 1947—1977-х роках був кінотеатр імені Котляревського.

У 1950-х роках за адресою Варшавська, 135 був Будинок культури селища Мале Голоско, адресу № 159 мала бібліотека № 14 цього селища.

Забудова вулиці досить різноманітна: тут присутні приватні садиби 1920-х—1950-х років, одно- та двоповерхові будинки 1930-х років у стилі конструктивізму, двоповерхова барачна забудова 1950-х років, кілька старих будинків у стилі класицизм, типові функціоналістські будинки 1960-х років, житлові дев'ятиповерхові будинки 1970-х—1980-х років. Стара садибна забудова переважає з непарного боку вулиці, на парному боці з кінця 1970-х років зводиться мікрорайон з багатоповерхівок.

Деяку історичну цінність мають кам'яниці № 11, № 32, № 44, № 46, № 57. Старий будинок № 92 є зразком типової забудови Клепарова кінця XIX століття. Будинки № 153, № 167, № 171, № 189, № 191 зведені на початку XX століття. Є і сучасні будівлі, зокрема, будинок № 136 зведений у 2009 році і відрізняється абстрактним малюнком на глухій стіні, що виходить на Варшавську.

Поряд з церквою святого Андрія у 1911 році фірмою Івана Левинського на кошти мешканців Клепарова було зведено будинок «Просвіти» (інша назва — будинок І. Вертипороха). В оформленні залу був залучений архітектор Олександр Лушпинський. Тут діяв один з перших українських стаціонарних театрів на території Львова.

На розі з вулицею Сосюри, за адресою Варшавська, 38 розташована Церква святого Андрія — греко-католицький храм, зведений у 1932 році Євгеном Нагірним за проектом Сергія Тимошенка. Цікаво, що храм не припиняв свою діяльність навіть за часів радянської влади.

Трохи далі, на розі з вулицею Алчевської, стоїть церква святого Івана Хрестителя (буд. № 33), збудована та освячена у 1908 році, що також належить греко-католицькій парафії. До 1939 року це був костел Матері Божої Вервечкової, за радянських часів церкву використовували як склад; храм був відреставрований та повторно освячений у 1997 році.

Наприкінці вулиці, на непарному боці, розташований невеличкий закинутий цвинтар, що призначався для поховання мешканців села Голоско. Збереглися могили кінця XIX століття. Тут поховані діячі товариства «Просвіта», Українські січові стрільці, які полягли у листопаді 1918 року під час польсько-українських боїв Листопадового Чину, польські та німецькі військові, що загинули під час боїв 1939 року. У 1970-х роках поховання на цвинтарі припинилися. З'явилися плани щодо ліквідації цвинтаря та будівництва на його місці 18-поверхового готелю, проте сильний спротив з боку місцевих мешканців, а пізніше і розпад СРСР, завадили втіленню цього проекту в життя. На початку 1990-х роках на цвинтарі встановлено меморіальний дерев'яний хрест на честь вояків УСС; на честь польських вояків, що захищали Львів у 1939 році, встановлено металевий хрест з постаментом.

В добу Незалежності, на місці примикання вулиці із проспектом Чорновола, виникла церква блаженного Миколая Чарнецького. Дерев'яних храм був освячений у 2011 році, як перша стадія великого духовно-паломницького центру.

На вулиці Буйній існувала велика синагога «Шалом веемет». Її було спалено німцями в серпні 1941 року.

• 
  Церква св. Івана
• 
  Церква св. Андрія

• Дитячий дошкільний заклад № 10 (буд. № 46)
• Поштове відділення № 20 (буд. № 54)
• Середня загальноосвітня школа № 91 (буд. № 58)
• ЖЕК № 407 Шевченківського району (буд. № 64)
• Серелня загальноосвітня школа № 23 (буд. № 126)
• Львівська дитяча музична школа № 3 (буд. № 136)

• Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 453-455. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 11. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 196-197. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
• Мельник І. Варшавська вулиця // Енциклопедія Львова. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 326-327. — ISBN 966-7007-68-8.
• «Львів» (туристичний путівник).— Видавництво «Центр Європи», Львів, 1999; стор. 249
• Васильєва А. В. та ін. «Середньовічні села. Історія північного мікрорайону міста Львова. Етапи розвитку і становлення (Клепарів, Голоско, Замарстинів)». — Львів, 2008.

• Цвинтарі Львова