Вулиця Волоська (Львів)

Колись тут проходив давній Волоський шлях, що починався від Галицької брами та прямував на Галич, Коломию й далі на Буковину, Молдову та Волощину[7]. Щодо вулиці, то вона виникла на початку XX століття, коли впорядковано та остаточно сформовано простір між вулицями Зиблікевича, Пелчинською, Обертинською, Святої Софії та Яблоновських (нині — частина вулиці Івана Франка, вулиці Вітовського, Зарицьких та продовження вулиці Івана Франка, Руставелі). З непарного боку вулиця була забудована одноповерховими будинками, що походили з кінця XIX століття та були вони розташовані навпроти нинішнього Стрийського ринку. З цього ряду вулиці зберігся лише один будинок під № 13, на розі вулиці Волоської та Руставелі[8].

У 1907 році отримала назву — вулиця Волоська. Протягом німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, мала назву Марктґассе, адже була розташована поблизу продуктового ринку (від 1947 року — Стрийський ринок). По закінченню війни вулиці повернули передвоєнну назву — вулиця Волоська.

До вулиці не приписано жодного будинку, уся забудова належить вулицям Івана Франка та Шота Руставелі.

3 грудня 2018 року виконавчий комітет Львівської міської ради погодив детальний план території в межах вулиць Волоської, 1, 1-А та Шота Руставелі, 13, який передбачає будівництво там шестиповерхового торгово-офісного центру з дворівневим підземним паркінгом[9][10].

У грудні 1963 року вулицею частково пролягла тролейбусна лінія маршруту № 4. Кільце його кінцевої зупинки було розташовано саме у підніжжя парку «Залізна Вода», між наріжником мурованої огорожі басейна «Динамо» та початком алеї, яка прямує до стадіону «Дружба» (нині «Україна»). Влітку 1967 року цю трасу почали використовувати для маршруту № 1 (до січня 1967 року він курсував до головного залізничного вокзалу), який їхав від проспекту Шевченка (Будинок профспілок), а кінцева зупинка цього маршруту розташовувалася навпроти будинку № 29 на тодішній вулиці Південній. У 1969 році кінцеву зупинку в центрі міста перенесли на «острівець» навпроти Музею етнографії на проспекті Леніна (нині проспект Свободи), а тим часом, на вулиці Снопківській — ліквідували, подовжуючи маршрут № 1 на Новий Львів. З метою розвантаження центральної частини міста у 1971 році кільце кінцевої зупинки перенесли на вулицю Руставелі, де воно існує дотепер. Втім з часом значення тролейбусного сполучення зменшилось, і 2008 року був остаточно припинений рух тролейбусів вулицею Волоською у напрямку центру міста Львова[11].

З 1 січня 2012 року у Львові запрацювала нова транспортна схема руху міських автобусів, відповідно до якої вулиця Волоська має чимало автобусних маршрутів, зокрема, тут проходять міський автобус № 53 та нічний — № 4Н, маршрутне таксі № 26, а також приміський маршрут № 160, що сполучає село Давидів зі Львовом[12].

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Волоська вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — (258) — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 13—14. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 274. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Волоська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 24 липня 2021.