Вулиця Війтовича

Ву́лиця Війто́вича — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Митрополита Андрея та Шептицьких.

Вулиця Війтовича
Львів
Південна частина вулиці
Південна частина вулиці
Місцевість Новий Світ
Район Галицький
Назва на честь скульптора Петра Війтович
Колишні назви
Домса, Фрауернштрассе, Червонофлотська
польського періоду (польською) Domsa
радянського періоду (українською) Червонофлотська
радянського періоду (російською) Краснофлотская
Загальні відомості
Протяжність 140 м
Координати початку 49°50′10″ пн. ш. 24°00′34″ сх. д.
Координати кінця 49°50′14″ пн. ш. 24°00′30″ сх. д.
Поштові індекси 79016[1]
Транспорт
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—16
Навчальні заклади Українська баптистська теологічна семінарія
Поштові відділення ВПЗ № 16 (вул. Городоцька, 87)[1]
Забудова сецесія, модерн[2]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Війтовича у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла при забудові району, що неподалік від Святоюрської гори, наприкінці XIX століття. У 1895 році отримала назву Домса, на честь львівського підприємця та філантропа Роберта Домса. Під час німецької окупації, з травня 1942 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Фрауернштрассе. У 1946 році, вже за радянських часів, отримала назву Червонофлотська. Сучасна назва — з 1991 року, на честь львівського українського скульптора Петра Війтовича[3].

Забудова

Вулиця забудована дво- і триповерховими будинками початку XX століття, у стилях класицизму та модерну[2].

Будинок під № 9 у міжвоєнний період був у власності Марії Петрикевич та спілки мешканців[4]. За цією ж адресою також розташовувався магазин рільничих машин Бодера. Наприкінці 2000-х років тут діяла благодійна місія християн-баптистів «Благовісник Галичини»[2], від 2012 року тут міститься Українська баптистська теологічна семінарія[5].

Житловий будинок № 14, зведений у 1908 році у стилі модерн. Триповерхова будівля прикрашена фігурним фронтоном та масивними маскаронами у вигляді лев'ячих голів. В оформленні вікон використані українські мотиви — орнамент із стилізованих мальв, рельєфні вінки, рельєфні смужки, що нагадують кінці вишитого рушника. Два балкони прикрашені сецесійними кованими решітками з орнаментом з грецьких пальметок та меандру. Збереглося кахлеве покриття підлоги сходової клітки, прикрашене сецесійним орнаментом з синіх лілій та зеленого листя[6]. У міжвоєнний період будинок був у власності Тоні Косслер[4]. На першому поверсі будинку містилася пекарня Кесслера[2].

Особи, пов'язані з вулицею Війтовича

У будинку № 5 мешкав польський письменник Ян Парандовський[6].

Примітки
  1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—16. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 3 січня 2022.
  2. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 84.
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 13.
  4. Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 16.
  5. Офіційний сайт Української баптистської теологічної семінарії. ubts.org.ua. Процитовано 3 січня 2022.
  6. О. Герій. Війтовича вулиця // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — С. 415—416.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.