Новий Світ (Львів)

Ба́йки або На Ба́йках, або Нови́й Світ — місцевість Франківського району Львова. Обмежена з півдня залізничною колією на Кульпаркові, із заходу — вулицею Героїв УПА, зі сходу — Княгині Ольги та Сахарова, з півночі — Бандери. З кінця ХІХ — початку ХХ століття Новий Світ — елітний район Львова.

На Байках (Новий Світ)
Львів
На Байках (Новий Світ)

Вулиця Коновальця після реконструкції (2012)
Загальна інформація
Район Франківський
Адмінодиниця Львів
Головні вулиці Коновальця, Чупринки, Мельника, Київська, Новий Світ
Заклади освіти
та культури 		Національний лісотехнічний університет України, технологічний коледж НУ «Львівська політехніка»
Парки Парк «Піскові Озера», Кульпарківський сквер
Транспорт
Залізнична інфраструктура платформа «Вул. Коновальця»
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap ↑2032280 ·R (Львів)
Вулиця Коновальця
Вулиця Конотопська
Вулиця Коновальця, 2009

Походження назви

Історики по-різному трактують назву «На Байках». Проте виділяються дві найпоширеніші версії:

  • Назва пов'язана з природними особливостями цієї заболоченої території: Мочари-Баюри-Байки.
  • Назва походить від рельєфу: На балках — На байках.

Історія

Колись одне з підміських сіл Львова, вже у XVI столітті згадується як львівське передмістя. Але ще у 1860-х роках тоді вже міська дільниця «Новий Світ», основою якої були Байки, мала сільський вигляд. Її жителі займалися садівництвом та городництвом (звідси колишня назва вулиці Антоновича — Садівницька), мулярством (звідси колишня назва вулиці Єфремова — Мурарська).

У 1870 році львівський магістрат упорядкував назви вулиць та ввів нумерацію будинків і ділянок.

У 1890-х роках дільницю зі сходу почали освоювати архітектори професор Юліан Захаревич та професор Іван Левинський, які створили тут один із найгарніших куточків Львова, який тривалий час мав назву Кастелівка. По нині зберігається планування вулиць та комунікацій, створене за задумом цих відомих архітекторів. Із заходу Байки почав забудовувати і розвивати підприємець Антоні Франц, коштами якого було прокладено нинішню вул. Коновальця. Тому ця частина дільниці звалася Францівкою. Тут розташовуввлися фабрика будівельних матеріалів Івана Левинського та гіпсове підприємство братів Франців.

Наприкінці XIX століття на Новому Світі була найдорожча у Львові нерухомість. 18 січня 1907 року від «Віденської кав'ярні» (проспект Свободи) сюди прокладено лінію електричного трамваю. Проте після цього вартість тутешньої землі впала у ціні вдвічі[1].

В 1920—1930-х роках район знову став популярним для будівництва вілл. Зокрема, свій маєток тут спорудив художник Іван Труш. Тоді район забудовувався у стилі функціоналізму, вілли споруджували посеред зелених насаджень, що було в дусі модної тоді ідеї міста-саду. У польський період місцевість була виділена в окрему дільницю «Новий Світ».

На час нацистської окупації дільниця «Новий Світ» була виділена для проживання виключно арійського населення, попри те, що в районі сучасного палацу спорту «Україна» був влаштований концтабір для радянських військовополонених.

Після встановлення радянського режиму забудова місцевості була точковою, а на околиці місцевості був збудований завод «Кінескоп», а трохи далі — Львівський завод телеграфної апаратури. Після другої світової війни місцевість стала основою нового Радянського району (нині — Франківський район) м. Львова.

У 2006 році оператор мобільного зв'язку «djuice» переобладнав трамвайну зупинку «Вулиця генерала Чупринки» в перший в Україні bluetooth-портал.

Важливі споруди
  • Франківська районна адміністрація ЛМР
  • Національний лісотехнічний університет України
  • Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка»
  • Державний інститут проектування міст «Містопроект»
  • Палац спорту «Україна»
  • Спортивно-розважальний комплекс «Медик»
  • Львівський інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України
  • КНП ЛОР «5-та міська клінічна лікарня»
  • КНП ЛОР «Львівський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер»
  • КЗ ЛОР «Львівський обласний комунальний шкірно-венерологічний диспансер № 1»
  • Гінекологічні відділення комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова
  • Лінійний цех міського центру телекомунікацій львівської філії ПАТ «Укртелеком»
  • Львівський державний нотаріальний архів

Сакральні споруди

Примітки
  1. Сайт ріелтерського бюро «Світлиця». «Романтичний львівський трамвай». Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 9 березня 2009.

Джерела
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 72-123. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 240-254. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Krajewski A. Lwowskie przedmieścia: obrazki i szkice z przed pół wieku. — Lwów: Towarzystwo miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — S. 40-43. (пол.)
  • Bibliotekа Lwowska, tom 1: Jaworski, Franciszek. Ratusz Lwowski; Krajewski, Adam. Lwowskie przedmieścia; Jaworski, Franciszek. Uniwersytet Lwowski. — Warszawa: Polski Dom Wydawniczy, 1990. — 88 s. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.