Вулиця Качалова (Київ)
Ву́лиця Кача́лова — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Відрадний. Пролягає від бульвару Вацлава Гавела до Відрадного проспекту.
Вулиця Качалова Київ | |
---|---|
Місцевість | Відрадний |
Район | Солом'янський |
Назва на честь | В. І. Качалова |
Колишні назви | |
Нова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 2,2 км |
Координати початку | 50°25′43″ пн. ш. 30°24′55″ сх. д. |
Координати кінця | 50°24′47″ пн. ш. 30°25′08″ сх. д. |
Поштові індекси | 03126 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Берестейська» |
Автобуси |
А 9 (по бульвару Вацлава Гавела); 2 (по Відрадному проспекту) |
Трамваї | Т 14, 15 (по бульвару Вацлава Гавела) |
Маршрутні таксі | Мт 232, 429, 484, 556, 566 (по бульвару Вацлава Гавела) |
Найближчі залізничні станції | Борщагівка-Технічна, Борщагівка, з. п. Алмаз, Київ-Волинський |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Забудова | промислова |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10661 |
У проєкті OpenStreetMap | r2175183 |
Мапа | |
Вулиця перетинається залізницею, внаслідок чого не має наскрізного проїзду.
Історія
Вулиця виникла в 50-ті роки XX століття під назвою Нова. Сучасна назва — з 1957 року[1], на честь російського актора Василя Качалова.
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 915, арк. 799–808. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 73.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 92. — ISBN 5-88500-070-0.
- Качалова вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 98.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 221. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.