Відрадний
Відра́дний — історична місцевість Києва, колишній хутір, житловий масив і промислова зона в Солом'янському районі. Масив Відрадний простягається між Відрадним проспектом, бульваром Вацлава Гавела і Гарматною вулицею; промислова зона — між вулицею Миколи Василенка, бульваром Вацлава Гавела і залізницями Київ — Ковель і Петрівською.
Відрадний Київ | ||||||
Лінія швидкісного трамваю на ж/м Відрадний | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Район | Солом'янський район | |||||
Адмінодиниця | Київ | |||||
Парки | парк «Відрадний», Парк «Орлятко» | |||||
Транспорт | ||||||
Метрополітен |
«Берестейська» «Шулявська» | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
Карта | ||||||
Відрадний Відрадний (Київ) | ||||||
Відрадний у Вікісховищі |
Основні магістралі: проспекти Відрадний, Любомира Гузара, бульвар Вацлава Гавела, вулиці Михайла Донця, Миколи Василенка, Героїв Севастополя.
Історія
Відрадний прилягає до місцевостей Борщагівка, Ґалаґани, Грушки і Караваєві Дачі. Виник як хутір 1914 року після викупу цих земель у місцевих селян київським колезьким реєстратором К. Л. Яниховським (йому ж належить назва «Відрадний», одну з вулиць було названо за його ім'ям Костянтинівською — тепер вулиця Радищева). Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони, між вулицями Козелецькою і Радищева вздовж провулку Радищева. У 1932—1937 роках хутір входив до Київської приміської смуги. У складі Києва хутір опинився 1938 року.
Стару забудову було знесено у 2-й половині 1960-х років. Промислову зону Відрадного збудовано впродовж 1950–1960-х, а житловий масив — у 1959—1965 роках. На масиві є парк «Відрадний», приватний сектор та п'ятиповерхівки, які тягнуться вздовж шосе до межі Солом'янського району.
Через хутір Відрадний у липні–вересні 1941 року проходила 3-я лінія оборони міста Києва, і саме в парковій зоні дислокувалися підрозділи матеріально-технічного забезпечення 206-ї стрілецької дивізії, яка вела бої на підступах до Києва. Тут же дислокувалися 5 винищувальних батальйонів і 9 рот народного ополчення, загалом 19 тисяч бійців народного ополчення. Під час окупації Києва в парковій зоні «Відрадного» діяли підпільні групи Жовтневого підпільного РК КП(б)У.
Під час наступу 5 листопада 1943 року танкісти 22-ї гвардійської танкової бригади неподалік від хутора Відрадного зустрілися з воїнами 1-ї окремої Чехословацької бригади полковника Людвіка Свободи, які потім вели запеклі бої у напрямку залізничного вокзалу. Провідником чехословацьких танкістів була молода киянка Ліда Уваренко, яка мешкала в Залізничному районі по вулиці Урицького (тепер — Митрополита Василя Липківського).
На парапеті вхідної групи парку «Відрадний» буде напис: «Парк реконструйовано на честь 65-ї річниці визволення міста Києва від німецько-фашистських загарбників».
Галерея
- Прохідна до заводу ім. Корольова, бульв. Вацлава Гавела
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Сайт історії Києва
- Сайт Відрадного
- Фейсбук спільнота "Мій Відрадний"