Вулиця Кирпоноса (Чернігів)

Територія сучасної вулиці Кирпоноса ще за Давньоруської доби входила до складу Передгороддя і була густо заселена. Про це свідчать результати археологічних досліджень. Так у 1983 році на перехресті з вул. Князя Чорного були виявлені та досліджені рештки стародавніх міських укріплень, зведених у Х–ХІ ст. Поряд знаходилися житла та господарчі будівлі містян. Неподалік зафіксували частину кладовища, яке почало формуватися з західного боку Чернігова ще за язичницьких часів[1].

Магістраль виникла після розробки плану забудови міста 1786 року. Тоді вона проходила по краю Красної площі біля Театрального скверу (нині сквер ім. Попудренка), через що була поділена на дві вулиці — Олександрівську і Всеволодську. Олександрівська вулиця отримала назву через прилягання до Олександрівської площі (нині центральний ринок), на якій закінчувалась. На цій площі влаштовувались торги і ярмарки, тому на вулиці Олександрівській розташувались стоянка диліжансів і кілька контор мір і ваги. Трохи нижче йшли житлові будинки. В одному з них, за № 20а, у 1856–1861 та 1862–1865 роках жив відомий російський письменник Гліб Успенський. У будинку № 30 на початку 1918 р. містився штаб Замоскворіцького червоногвардійського загону[2], пізніше, з 1922 року — губернська Надзвичайна комісія (ВЧК). На перехресті з вул. Магістратською знаходився будинок магістрату (нині будівля чернігівської регіональної контори НБУ) і будівля Державного банку (нині міськвиконком)[3]. Будинок магістрату збудували у 1806 р., у 1886 році до нього надбудували другий поверх. У ХХ столітті будинок був повністю перебудований і став триповерховим[2].

Південніше від Театрального скверу йшла вулиця Всеволодська, яка була забудована житловими будинками. У підвалі будинку № 6 у квартирі підмайстра губернської типографії Я. Кадина під час революції 1905–1907 рр. була обладнана підпільна друкарня міської органцізації РСДРП[2].

У 1919 році Олександрівську вулицю перейменували на вул. 25-го Жовтня, а трохи згодом до неї приєднали Всеволодську вулицю.

Хоча під час Германсько-радянської війни центральна частина Чернігова була майже повністю зруйнована бомбардуваннями, на вулиці Кирпоноса і сьогодні зберігаються залишки історичної забудови. Цікаво, що на Олександрівській вулиці збереглися аж три споруди, де у різні часи працювали банківські установи. Це зведений у 1806 році міський магістрат, де 19 листопада 1875 року почав діяти міський громадський банк, так званий будинок Маркельса (№ 30), у якому 1 вересня 1895 року розмістилося Чернігівське відділення Державного банку і, нарешті, споруда сучасної міської ради, яка була зведена у 1914 році спеціально для нього[1].

Зберігся на колишній Всеволодській вулиці (зараз Кирпоноса № 6) одноповерховий житловий будинок де була типографія РСДРП. Цікаво, що неподалік, на розі з Богоявленською вулицею, знаходилося поліцейське управління. Ця, зведена у 1860 році, двоповерхова цегляна споруда існує і сьогодні, але зараз це вже не поліція, а міська прокуратура[1]. 

На жаль, не все збереглося до нашого часу. Будинок колишнього Олександрівського училища, заснованого у 1888 році, в якому у 1920-тих роках розмістили Індустріальний технікум, був знищений під час війни[2]. Нині на місці цієї будівлі зведено будинок бібліотеки.

З 1978 року вулиця 25-го Жовтня носить ім’я Героя Радянського Союзу Михайла Петровича Кирпоноса.