Красна площа (Чернігів)

Кра́сна пло́ща (або Театральна) — з 1930-х років центральна площа обласного центру — міста Чернігова; міське адміністративне й культурно-соціальне осердя.

Красна площа
Чернігів
Панорама Красної площі Чернігова
Панорама Красної площі Чернігова
Місцевість Центр
Район Деснянський
Назва на честь краси
Колишні назви
П'ятницьке поле→Красна→ Базарна+Театральна→Красна базарна+Театральна→Красна→імені Куйбишева — Івана Мазепи — імені Куйбишева
радянського періоду (українською) імені Куйбишева
радянського періоду (російською) имени Куйбышева
Координати 51°29′27″ пн. ш. 31°17′54″ сх. д.
Транспорт
Покриття клінкер
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Чернігівська губернська управа (1814), Кінотеатр імені Щорса (1939), Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г.  Шевченка (1959), комплекс каре площі в стилі сталіанс (1949—1952 рр.)
Державні установи Чернігівська ОДА
Заклади культури Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г.  Шевченка
Аптеки Аптека-музей № 25
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Красна площа у Вікісховищі

Історія

Місцевість Передгороддя, де сьогодні розташовано площу, в часи Русі на думку археологів та істориків була головним торгом міста. Згодом, коли Чернігів після зруйнування ординцями значно зменшився у розмірах, торгівля велася на території фортеці, а після її ліквідації, у 1799 році, знову перемістилася на площу, яка до секуляризації у 1786 році П'ятницького жіночого монастиря означалася як П'ятницьке поле.

У 1806 році, коли на території нової площі за проєктом А. Карташевського було зведено будівлю міської думи, що поклало початок переміщенню у цей район адміністративного центру міста, площа отримує назву Красної[1]. Згодом, після появи упродовж 1810–20-х років ансамблю торгових рядів, за східною частиною площі закріпилася назва Базарної (до 1910-х фігурує також назва Красна базарна площа); західна частина від часу побудови 1853 року міського театру означалася як Театральна.

У 1900 році з нагоди святкування тридцятиріччя міського самоуправління площі було повернуто дану на початку ХІХ століття назву — Красна.

До початку українізації середини 1920-х років назва площі в офіційних джерелах вказувалася російською мовою. Від 1923 року на шпальтах преси та в інших джерелах, як то план міста 1930 року, почав з'являтися годонім «Червона площа» (фігурує також назва «Червоний майдан»), що мало на меті дотримання політкоректного на той час значення перекладу назви[2].

У 1935 році після капітальної реконструкції площі, з якої було прибрано міський базар, та з метою ушанування пам'яті померлого більшовицького функціонера В. Куйбишева, площі було надане його ім'я. У грудні 1941 року площі було надано ім'я гетьмана І. Мазепи ― нім. Mazeppa Platz, а восени 1943 повернуто попередню назву ― площа імені Куйбишева.

16 липня 1990 року виконкомом Ради депутатів трудящих м. Чернігова було ухвалене рішення № 195, згідно з яким за результатом роботи дорадчої комісії істориків та краєзнавців (та на основі наданих нею висновків і рекомендацій) було періменовано площу на Красну з визначенням етимології наданої назви від старослов'янського красьнъ, тобто ― красивий.

Забудова

На початку XIX ст. на площі збудували торговельні ряди з колонадами-галереями, в яких місцеві купці відкрили свої крамниці. Краєзнавець Фелікс Спиридонов виявив такий опис[3] однієї з крамниць, зроблений у 1841 році:

Крамниця була мурованою. Зовні — чепурна будівля, прикрашена порталом з чотирма колонами. Дах під залізом, пофарбований олійною фарбою. Підлога та стіни дерев'яні, під підлогою склепінчастий мурований погріб — для зберігання товарів. На вікнах залізні ґрати. Два вікна, що прикрашали фасад, мали своєрідні жалюзі, зроблені місцевими майстрами у кузні

Торговельні ряди розібрали в першій половині 1930-х років, а 1935 року площу, як і всі головні вулиці міста до цього, забрукували червоним[4] та жовтим клінкером, біля П'ятницької церкви розбили сквер. У 1959 році на площі відкрили Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка.

Влітку 2019 року площа була реконструйована — старе покриття зняли та перебрали, залишивши лише цілі цеглини, якими потім вимостили центральну пішохідну частину площі. Автомобільні смуги та велодоріжки вимостили новою цеглою. На території площі замінили водогін та каналізаційний колектор, провели археологічні дослідження. Вартість реконструкції становила 53 мільйони гривень[5][6].

Примітки
  1. Марковъ М. Е. О достопамятностяхъ Чернигова. — Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ. — М.: Университ. Типографія, 1847. — С. 18.
  2. Скарбниця української культури, збірник наукових праць, № 11, Чернігів, 2009, ст. 65
  3. Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзн. етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 97 с.
  4. У Чернігові розпочалася реконструкція головної площі міста — громадськість заявляє про ризики (фото), УНІАН, 14 квітня 2019
  5. У Чернігові після реконструкції відкрили Красну площу для пішоходів. UA: Чернігів. 17 вересня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.
  6. Історичний клінкер і сучасна плитка: у Чернігові за 56 мільйонів реконструювали центральну площу (фоторепортаж). УНІАН. 19 вересня 2019. Процитовано 20 лютого 2021.

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.