Пішохідні вулиці міст України

вул. Грушевського (Вінниця)

Вулиця Миколи Оводова та вулиця Грушевського

Довжина: вул. Миколи Оводова — 235 метрів, вул. Грушевського — 230 метрів

Дві пішохідні вулиці Вінниці перетинаються перпендикулярно, всередині мають зелену зону — сквер на Європейській площі. Лише перші 100 метрів вул. Миколи Оводова та 75 метрів вул. Грушевського мають вигляд класичної пішохідної вулиці, коли вони з обох сторін обрамляються будинками. Більша ж половина їх пролягає уздовж скверу та мінує один з головних символів Вінниці — пожежну каланчу, де нині розташовується музей воїнів інтернаціоналістів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Вулиця Гагаріна.

Знаходиться в центральній частині міста, з'єднує дві головних вулиці: Героїв Майдану та Соборну. На вулиці розташована ЗОШ № 1, Дім польської культури.

вул. Лесі Українки (Луцьк)

Вулиця Лесі Українки

Довжина:730 метрів                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Катеринославський бульвар (Дніпро)

Катеринославський (155 метрів), Європейський та Театральний бульвари та вулиця Яворницького (210 метрів)

Катеринославський бульвар — є унікальною пішохідною вулицею в сучасному стилі. Влітку, як тільки температура повітря піднімається вище 30 градусів, включаються вуличні охолоджувачі, які паром охолоджують повітря до комфортної температури. На вулиці встановлений «танцюючий» фонтан та пам'ятник «невідомому олігарху».

З жовтня 2020 року відкрита перша частина пішохідної вулиці Яворницького, яка веде до головного входу парку Шевченка[6].                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

водонапірна вежа на алеї Пам'яті (Маріуполь)

Алея Пам'яті

Довжина: 150 метрів                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

годинник на початку бульвара Горбачова (Макіївка)

Бульвар Горбачова

Довжина: 415 метрів                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

вул. Михайлівська (Житомир)

Михайлівська вулиця

Довжина: 370 метрів

Михайлівська вулиця пролягає між двома транспортними артеріями міста — вулицями Київською та Великою Бердичівською. Початкова назва вулиці — Пилипонівська, адже вона виникла на місці селища старообрядців-пилипонів на тогочасній околиці Житомира. Всередині XIX ст. старообрядців було виселено за межі міста. У 1856 р. купець Михайло Хаботін за власні гроші побудував на початку вулиці Свято-Михайлівський собор, і в 1888 р. її офіційно перейменували на Михайлівську.[7]

Вулиця значною мірою зберегла оригінальний архітектурний ландшафт XIX — поч. XX ст. На ній розташовані такі архітектурні пам'ятки, як Будинок Товариства взаємного кредиту (№ 2, нині будівля Житомирської міської ради), Житомирський академічний обласний театр ляльок (№ 7), Дім Трибеля (№ 8/1) та Свято-Михайлівський кафедральний собор (на розі з вул. Київською) з пам'ятником митрополитові Іларіону (Іванові Огієнку) біля нього. У 2016 р. відбулася реконструкція вулиці[8], у 2018 р. на розі з вул. Лятошинського з'явився пішохідний фонтан[9]. Михайлівська вулиця є традиційною відпочинковою локацією міста: тут розташовано чимало кав'ярень та інших закладів харчування, у будівлі № 10а працює Дитячий кінотеатр ім. Івана Франка, а в погожі дні місцеві художники виставляють на продаж власні картини. Окрім того, вулиця Михайлівська стала одним з головних місць гулянь на Новорічно-Різдвяні та Великодні свята.

Соборна вулиця

Довжина: 320 метрів

Частина Соборної вулиці (від вул. Військової до вул. Шевченка) є пішохідною. На вулиці є парк, будинок культури, краєзнавчий музей, пам'ятники, магазини.

вул. Волошина (Ужгород)

пам'ятник ліхтарнику на Корзо (Ужгород)

Вулиця Корзо та вулиця Волошина

Довжина: вул. Корзо — 275 метрів, вул. Волошина — 250 метрів

В Ужгороді дві пішохідні вулиці: Корзо та Волошина. Вулиця Корзо повністю виправдовує свою назву, адже в перекладі з італійської означає «місце для прогулянок». Це вузька вулиця в дусі середньовіччя. Виходить на міську набережну з відомою сакуровою алеєю. Кожен рік навесні багато туристів приїжджають до Ужгорода подивитись на цвітіння цих японських дерев. Звичайно в цю пору в місті проходять свята або ярмарки.

Вулиця Волошина утворює з Корзо перехрестя. В місці їх перетину утворюється невеличка площа неправильної форми. На вулиці Волошина розташований Костел святого Юрія — римо-католицький храм 18 сторіччя.

У 2010 році на перехресті вулиць Корзо та Волошина на фасаді будинку встановили скульптуру ліхтарника. Це не вигаданий персонаж: колись протягом 40 років цей чоловік щовечора власноруч запалював електричні ліхтарі, що освітлювали вулицю в темну пору, та щоранку загашував їх. Кажуть, що звали ліхтарника дядьком Колей, та був він, попри нескладну професію, дуже ерудованим[10].                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

площа Духновича (Мукачево)

Площа Духновича та площа Кирилла та Мефодія

Довжина:230 та 220 метрів

Площі Духновича (до 2016 була частиною вулиці Пушкіна) та Кирилла та Мефодія сполучаються між собою перехрестям. Попри назву, за витягнутою формою вони є класичними вулицями. Мукачівська ратуша (площа Духновича, 2) має дуже оригінальний облік, побудована в змішаному стилі з елементами модерну та неоготики.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

площа Кошута (Берегове)

костел реформаторів на площі Кошута (Берегове)

Площа Кошута

Довжина: 235 метрів

Хоча вона називається площею, проте площею є лише з самого початку, а потім має вигляд звичайної вулиці. Площа багата архітектурою. Напевно, сама велична будівля міста — збудований у 1908—1909 за проектом Ференця Яблонського в стилі бароко палац суду. Зараз він відреставрований, в ньому розміщений Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II з угорською мовою навчання. Іншою визначною пам'яткою площі є костел реформаторів, найвища культова будівля міста. Як і всюди на Закарпатті, є тут і взірці конструктивізму, як більш вдалі (будівля на площі Кошута,2), так і менш вдалі (колишня синагога, яку перебудували під театр).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Вулиця Сталеварів (Запоріжжя)

Вулиця Сталеварів

Довжина: 235 метрів

Частина проспекту Сталеварів від Соборного проспекту до вулиці Незалежної України.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Пам'ятник бичку-годувальнику наприкінці Азовського проспекту (Бердянськ)

Азовський проспект

Довжина: 645 метрів

Частина Азовського проспекту, закінчується набережною. Вздовж вулиці встановлено багато скульптур, створених з гумором: бичку-годувальнику, «Щасливе дитинство», пам'ятник курортникам та інші.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

«Стометрівка», 2004 (Івано-Франківськ)

Вулиця Незалежності

Довжина: 410 метрів

Частину вулиці Незалежності в Івано-Франківську, що має неофіційний пішохідний статус, часто називають «стометрівкою», але вона насправді трохи більша за 400 метрів. Це перша за хронологією пішохідна вулиця України, адже такою вона стала ще наприкінці 80-х років ХХ сторіччя. Слід зазначити, що юридично рух транспорту не заборонений, оскільки відсутні знаки «Пішохідна зона».                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

проспект Чороновола (Коломия)

Проспект В'ячеслава Чорновола                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

вул. Героїв Майдану (Буча)

Вулиця Героїв Майдану

Довжина: 330 метрів

Пішохідною є частина вулиці Героїв Майдану (між Новим шосе та Санаторним провулком). Вулиця проходить серед радянської житлової забудови. Відсутність цікавої архітектури компенсують встановлені скульптури: «Ріка долі», монументальна куля, а також скульптурні слон та бегемотик на дитячому майданчику, який примикає до вулиці[11].                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

вул. Хрещатик (Київ)

Андріївський узвіз (Київ)

Вулиця Петра Сагайдачного, Андріївський узвіз, алея Героїв Небесної Сотні, Бесcарабський проїзд. По вихідним та святам Хрещатик.

Довжина: вулиця Петра Сагайдачного — 260 метрів, Андріївський узвіз — 650 метрів, Хрещатик — 680 метрів, алея Героїв Небесної Сотні  — 195 метрів

З 1 серпня 2017 пішохідною вулицею стала частина вулиці Сагайдачного (від Контрактової площі до Андріївської вулиці). Станом на початок 2022 вулиця залишає вигляд дороги для автомобілів, дизайнерське переобладнання під пішохідну очікується в майбутньому[12].

Центральний проспект столиці України, Хрещатик, від вулиці Богдана Хмельницьокго до Майдану Незалежності перекривають на вихідні, і він перетворюється на повністю пішохідну зону із численними вуличними музикантами, брейкдансерами, клоунами, продавцями дитячих іграшок і всіляких цікавинок.

З 29 червня 2016 року почали працювати автоматичні боларди на Андріївському узвозі. Боларди перекрили наскрізний проїзд вулицею (зверху до вулиці Боричів Тік), пульти від них є у жителів прилеглих будинків та у служб спецтранспорту.

З липня 2015 пішохідною стала частина алеї Героїв Небесної Сотні.

У 2005 році міська влада оголосила пішохідною вулицю Політехнічну, яка пролягає через студмістечко НТУУ «КПІ».[13] Згодом автомобільний рух був повністю перекритий, покриття відремонтоване (тротуари і колишню проїжджу частину зробили в один рівень). В теплу пору доби вулиця популярна для катання на роликах, працює прокат.

09 листопада 2021 року пішохідним став Бесcарабський проїзд (частина Бесарабської площі)[14].

вул. Дворцова (Кропивницький)

Дворцова вулиця

Довжина: 570 метрів.

Частина Дворцової вулиці. Рішення про перетворення вулиці на пішохідну з'явилося ще в 2008 році, але тільки в 2011 році влада міста нарешті встановила огорожі, та автомобілі перестали заїжджати на вулицю. Вздовж вулиці збереглися будинки російської архітектури 19 сторіччя, зараз йде поетапна реконструкція їх фасадів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

просп. Шкільний (Згамʼянка)

Довжина 400 м

Проспект Шкільний. В 2020 році згідно рішення Знам'янської міської ради рішення № 2396 від 27.02.2020 року "Про внесення змін до схеми дислокації дорожніх знаків по місту Знам'янка, затвердженої рішенням міської ради від 31 березня 2009 року № 924 «Про організацію дорожнього руху по м. Знам'янка»[15] створенню пішохідну зону по проспекту Шкільному.

вул. К. Маркса (Сімферополь)

Вулиця Пушкіна та вулиця К. Маркса (Катерининська)[16]

Довжина: вул. К. Маркса — 350 метрів; вул. Пушкіна — 540 метрів

В Сімферополі дві пішохідні вулиці, які утворюють між собою перехрестя: Пушкіна та частина вулиці К.Маркса (Катерининська)[16]. Перебудова пройшла на початку 2000-х років. По центру вулиць були розміщені напівкруглі лавочки. Але на 2014 рік лавочки прибрали. Крім того, вул. К.Маркса періодично відкривається для стоянки автомобілів, подекуди потріскалась тротуарна плитка. Влада міста обіцяє відремонтувати пішохідні вулиці та остаточно заборонити доступ автомобілів для них.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

вул. Леніна (Керч)

вул. Леніна (Керч)

Вулиця Леніна

Довжина: 730 м

Відкриття: 2001 р. Друга черга — 2013 р.

Вул. Леніна є центральною вулицею Керчі. В рамках програми реконструкції центру міста 1998—2002 років раніше відкриту для автомобілів вулицю запланували зробити повністю пішохідною. В 2001 році була здана перша черга вулиці, другу чергу реконструювали під пішохідну лише в 2012—2013 та завершили наприкінці 2013 року. Через велику різницю в часі будування першої та другої черг вони різняться за стилем: перша, яка примикає до майдану Леніна та набережної, має більш просту тротуарну плитку. Друга черга викладена яскравою різнокольоровою плиткою, яка придає вулиці унікальний вид. У ході реконструкції були відновлені та пофарбовані в яскраві кольори фасади будинків. Старі тополі змінили на платани[17]. На кожному ліхтарному стовпі, на кожному дорожньому люку та на кожній адресній табличці є зображення символу Керчі — грифона. Вздовж вулиці багато лавочок, навіть увечері, коли багато людей виходить на прогулянку, завжди знайдеться на них місце. Поруч з вулицею стоїть гора Мітридат, один з головних символів Керчі. З неї відкривається вид на все місто та Керченську протоку.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

панно на музеї Гріна, вул. Галерейна (Феодосія)

Вулиця Галерейна

Довжина: 325 метрів

Вулиця Галерейна розпочинається прямо від набережної, біля феодосійського залізничного вокзалу. Головними пам'ятками вулиці є два музеї: Картинна галерея Айвазовського та Музей Олександра Гріна, який відзначається красивим панно з зображенням бригантини на фасаді.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

пам'ятник Олександру Ханжонкову на Пушкінській (Ялта)

Графський проїзд (Ялта)

Вулиця Пушкінська та Графський проїзд

Довжина:670 метрів (вул. Пушкінська) та 75 метрів (Графський проїзд)

Вулиця Пушкінська починається від набережної Ялти — одною з найкращих набережних Криму. Проте пішохідна Пушкінська є не дуже виразною. Лише з одного краю вона оточується будинками, а вздовж протилежного тече міська маленька річка Учан-Су. Берег річки й спотворює красу вулиці, бо він заставлений некрасивими торговими ларьками та створює враження торгової вулиці, а не вулиці для променаду. Але є на вулиці і красиві будівлі, як католицький храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, будівлі з незвичайними рішеннями, як ялтинський акваріум, фасад якого виконаний у вигляді води, що перетікає. Святкова атмосфера курортного міста, південні пальми все ж роблять вулицю цікавою для прогулянок. На вулиці встановлені пам'ятники Олександру Пушкіну та Олександру Ханжонкову, одному з засновників кінематографу Російської імперії.

Графський проїзд є дуже маленькою пішохідною вуличкою, довжиною в один будинок. Розташований по іншу сторону набережної, ніж вулиця Пушкінська, та на відміну від неї має цікавий архітектурний вигляд. На Графському проїзді розташовується крокодиляріум — крокодиляча ферма. Поряд з крокодиляріумом встановлена скульптура крокодилу, який сидить на лавочці. Поряд з нею люблять фотографуватися перехожі.