Вулиця Левинського (Львів)

• Кшижова бічна — від 1904 року.
• Содова — від 1916 року, назва вулиці походить від найменування продукції — содової (газованої) води, яку випускала фабрика мінеральних вод «Здоровля» («Здоров'я») І. Левинського[5].
• Реймонта — від 1934 року, на честь Владислава Реймонта, польського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 1924 року.
• Гумбольтґассе — від травня 1942 року, на честь Александра фон Гумбольдта, німецького вченого-енциклопедиста, фізика, метеоролога, географа, ботаніка, зоолога, мандрівника, основоположника географії рослин.
• Реймонта — повернено довоєнну назву в липні 1944 року.
• Тудора — назва від 1950 року, на честь Степана Тудора, українського (галицького) письменника-радянофіла, публіциста та політичного діяча, філософа (представника Львівсько-Варшавської школи філософії, доктора філософії).
• Левинського — назва від 1992 року, на честь Івана Левинського, українського архітектора, педагога, підприємця, громадського діяча. Один з засновників закладу «Фабрика кахлевих печей. Іван Левинський»[6] та фабрики мінеральних вод «Здоровля» («Здоров'я») у Львові[5].

У забудові вулиці Левинського переважають архітектурні стилі — сецесія, класицизм, функціоналізм[4]. Декілька будинків внесено ло Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2]:

№ 1: наріжна триповерхова кам'яниця з цокольним поверхом, споруджена у 1908—1909 роках за проєктом архітектора Юзефа Сосновського у стилі модернізованого класицизму (використано класицистичний мотив гірлянди в декорі). Має зрізаний наріжник, фланкований пристінками, з боку вул. Здоров'я доповнений виступами балконів. Пристінки оформлені пілястрами з іонійськими капітелями, нижня частина фасадів — рустована. З боку вул. Левинського по центру розташовано балкони, під ними — вхід до будинку[7].

№ 3: у міжвоєнний період в будинку працювала фірма українського архітектора Лева Левинського — «Інженер Лев Левинський і спілка у Львові»[8].

№ 5: чотириповерховий житловий будинок, збудований у 1960-х роках[4].

№ 12: невеликий двоповерховий житловий будинок, споруджений у 1904—1905 роках найімовірніше, за проєктом будівничого Якуба Рисяка. Корпус будинку у плані має прямокутну форму, з брандмауерами по боках. По центру фасаду компонується пристінок з балконом, над ним — трикутний причілок з округлим горищним вікном. Вхід — з правого боку, вхідні сіни та сходову клітку розміщено на торці. Будинок виділяється сецесійним декором чільного фасаду, зокрема рельєфами в опорядженні вікон[9]. Нині в колишньому житловому будинку міститься консультативна полiклініка державної установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України»[3]. Будинок внесений ло Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2210[2].

№ 14: житловий триповерховий будинок з мансардою, споруджений у 1930-х роках у функціоналістичних формах наближених до модернізму. Будинок має широкі наріжні балкони, що гострими кутами звернені на ріг вулиці[10]. Будинок внесений ло Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2211[2].

• 
  Будинок № 1
• 
  Будинок № 12
• 
  Будинок № 14

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 71. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Котляревського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 306. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34, 93, 106, 117, 119. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Кастелівка // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 106—109. — ISBN 978-966-7022-79-2.

• Проект «Вулиці Львова»: вулиця Левинського І.. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 грудня 2020.