Вулиця Леонтовича (Львів)

Ву́лиця Леонто́вича — вулиця в Шевченківському районі Львова, неподалік від центру міста. Простягається у північному напрямку та сполучає вулицю Городоцьку з вулицею Раппопорта.

Вулиця Леонтовича
Львів
Колишня школа св. Анни на початку вул. Леонтовича
Колишня школа св. Анни на початку вул. Леонтовича
Місцевість Історичний центр Львова
Район Шевченківський
Назва на честь композитора Миколи Леонтовича
Колишні назви
Святої Анни
польського періоду (польською) Św. Anny
Загальні відомості
Протяжність 200 м
Координати початку 49°50′34″ пн. ш. 24°01′06″ сх. д.
Координати кінця 49°50′39″ пн. ш. 24°01′04″ сх. д.
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній (у бік вул. Городоцької)
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  1—19
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 1, 3, 5, 7, 9[2]
Навчальні заклади Львівський правнича гімназія
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова неороманський стиль, віденський класицизм, віденська сецесія[3]
Комерція книгарня «Світ знань»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Леонтовича у Вікісховищі

Прилучається вулиця Академіка Кучера.

Назва

Вулицю проклали на початку 1890-х років. До того це був провулок уздовж головного фасаду школи Святої Анни. У 1895 році вулиця отримала назву Святої Анни, адже розташовувалась поруч з костелом Святої Анни[4]. У грудні 1944 року вулиця отримала свою сучасну назву, на честь українського композитора Миколи Леонтовича[5].

Забудова

Забудова 3- і 4-поверховими кам'яницями кінця XIX і початку XX століття. Вулиця обсаджена деревами, її перспективу замикає фасад колишнього єврейського шпиталю на вулиці Раппопорта.

Найпримітніша споруда — колишня школа Святої Анни, споруджена 1884 hjws з червоної цегли у романо-готичному стилі за проєктом архітектора Юліуша Гохберґера. Початково будинок школи був Г-подібної форми, де фактично містилося дві школи: корпус з боку вул. Городоцької — школа для дівчат, а вздовж вул. Святої Анни — для хлопців. На початку XX століття за проєктом архітектурного бюро Міхала Уляма добудували з боку нинішньої вулиці Кучера північне крило школи зберігаючи стиль попередньої будівлі[6]. По закінченню Другої світової війни в ній містилися неповні середні школи № 43 (з російською мовою викладання) та № 38 (жіноча), а також середня школа № 44 (чоловіча), що у 1970-х роках були об'єднані в один навчальний заклад — СЗОШ № 11, яку в 1999 році реорганізовано у спеціалізовану СЗОШ № 11 з поглибленим вивченням природничих та гуманітарних дисциплін. З вересня 2003 року — Львівська правнича гімназія[7]. Будівля внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення № 626-м[2]. Також у цьому будинку (вхід з боку вул. Леонтовича) міститься книгарня «Світ знань».

З непарного боку вулиці, на розі з вулицею Шевченка, знаходиться колишній прибутковий будинок Йони Шпрехера (інша адреса — вул. Шевченка, 2/4), споруджені у 1909 році за проєктом відомого львівського архітектора чеського походження Карела Боубліка у стилі пізньої сецесії[8]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення № 2456-м[2].

У житловому будинку  5 за Польщі перший поверх займали фабрики іграшок Кінальського, картонних коробок Skatule та корків «Каталонія». Під житловому будинку  7 за радянських часів містився дитячий садок, а у кам'яниці під  15 за Польщі була пекарня Клянвіца. Будинки № 3, 5, 7, 9 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.