Міхал Улям

Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу[1]. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт[2]. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові[1]. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя[3]. Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі[1].

1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслужено[4]. 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги[5].

Міхал Улям мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, збудованому за власним проєктом 1911 року[6]. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США[6]. Донька Розалія вийшла заміж за архітектора Романа Фелінського[7].

Помер Міхал Улям у серпні 1938 року у Монте-Карло[8]. Похований у Монако[9].

• Дім на вулиці Брюллова, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський[10].
• Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиці Чайковського, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський[10][11].
• «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський[10][12], Філемон Левицький[13].
• Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписують Тадеушеві Обмінському. Будувала фірма Уляма і Кендзерського[10][14].
• Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906—1907 роками[15].
• Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3. Споруджена спільно з Владиславом Гертманом у стилі сецесії у 1907—1908 роках[16].
• Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908)[17].
• Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського за проєктом Альфреда Захаревича і Т. Обмінського у 1904—1908[18]. За іншими даними проєктантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор Каменобродський[19].
• Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на на вулиці Зеленій, 20[20].
• Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нині має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.[21]
• Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер[22].
• Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський[23].
• Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський[24].
• Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман Фелінський[25].
• Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Рапопорта. Архітектор Роман Фелінський[26].
• Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський[27].
• Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський[28].
• Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський[29].
• Кам'яниця Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський[30].
• Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проект Романа Фелінського[31].
• Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 роки[32].
• Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проект 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького[33].
• Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. У стилі сецесії за проєктом Тадеуша Обмінського. Збудований фірмою Уляма у 1907 році[34].
• Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 року[35].
• Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15[26].
• Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі[36].
• Дім фінансової прокуратури у Львові[37].
• Проєкти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війни[38].
• Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький)[39].

• 
  «Народна гостиниця»
• 
  Дім Адольфа Сегаля
• 
  Дім Юзефа Гаусмана
• 
  Торговий центр «Магнус»

• Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)