Вулиця Митрополита Василя Липківського
Ву́лиця Митрополи́та Васи́ля Липкі́вського — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Солом'янка. Пролягає від площі Петра Кривоноса до Солом'янської площі.
Вулиця Митрополита Василя Липківського Київ | |
---|---|
Місцевість | Солом'янка |
Район | Солом'янський |
Назва на честь | митрополита Василя (Липківського) |
Колишні назви | |
Велика, Ігнатьєвська, Січневого повстання, Залізняка, Урицького | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,5 км |
Координати початку | 50°26′13″ пн. ш. 30°29′28″ сх. д. |
Координати кінця | 50°25′55″ пн. ш. 30°28′22″ сх. д. |
Поштові індекси | 03035, 03680 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Вокзальна» |
Автобуси | А 69 |
Тролейбуси | Тр 3 |
Маршрутні таксі | Мт 171, 198, 231, 368, 507, 805 |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | Торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10889 |
У проєкті OpenStreetMap | r417091 |
Мапа | |
Вулиця Митрополита Василя Липківського у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Кудряшова, Георгія Кірпи, проїзд без назви до вулиці Кудряшова, вулиці Стадіонна, Кавказька, Кубанська, Патріарха Мстислава Скрипника і Сурикова.
Історія
Вулиця виникла у 80-х роках XIX століття як центральна магістраль Солом'янки та мала назву Велика (з кінця 1880-х років). У 1909 році вулицю перейменували на Ігнатьєвську — на честь київського генерал-губернатора в 1889–1896 роки графа Олексія Ігнатьєва. Також використовувалася назва вулиця Графа Ігнатьєва.
1924 року вулиці було надано назву вулиця Січневого повстання[1], на честь 6-тиріччя повстання київських робітників-залізничників проти Центральної Ради у січні 1918 року. Однак ця назва не призвичаїлася.
1926 року радянська влада перейменувала її на вулицю Урицького — на честь більшовика-революціонера Мойсея Урицького (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час окупації міста у 1941—1943 роках — вулиця Залізняка, на честь гайдамамацького ватажка Максима Залізняка. Сучасна назва на честь митрополита Василя Липківського — з 2012 року.[3]
Забудова
Спочатку вулиця простягалася до сучасної Преображенської вулиці, проте в 1970-ті роки була скорочена до сучасних розмірів. Генеральну реконструкцію вулиці було проведено в 1960-ті роки, а в 1970-ті завершено існуючу забудову (на жаль, тоді було повністю знесено історичну забудову кінця XIX — початку XX століть, зокрема гарний триповерховий будинок під № 38). У 2000-х роках на початку вулиці було збудовано торговельно-розважальний центр «Ультрамарин», що дало новий імпульс розвитку магістралі.
На вулиці зберігся будинок № 29 — середня школа № 115, збудована в 1930-ті роки.
В будинку № 35 розташоване Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
- Від початку до повороту на перетині зі Стадіонною вулицею
- СШ № 115, Липківського, 29
- Пам'ятник-паровоз на честь бойових та трудових подвигів київських залізничників
Примітки
- 77, б) Про день 6-их роковин боротьби Київського залізничого пролетаріяту проти Центральної Ради / Протокол засідання президії Киівського Губерніяльного Виконавчого Комітету 6-го склику від 9 лютого 1924 року № 6 // Державний архів Київської області, ф. Р-111, оп. 1, спр. 574, арк. 31, 31зв. (рос.) Архівовано з першоджерела 15 червня 2015.
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
- Рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року № 453/1114 «Про перейменування вулиці у Солом'янському районі м. Києва» // Хрещатик. — 2012. — № 5 (4025). — 18 січня. — С. 6. Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.
Джерела
- Урицького вулиця // Вебенциклопедія Києва.
- Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 309–310.
- Урицького вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 169.
- Урицького вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 231. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиця Урицького // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Урицкого улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 597. (рос.)
- Липківського Василя Митрополита вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 132.
- Липківського Василя Митрополита вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».