Вулиця Олесницького (Львів)

Ву́лиця Олесни́цького — вулиця в Залізничному районі Львова на Левандівці. Бічна вулиці Широкої, від якої веде нумерацію будинків. Закінчується в промзоні. Олесницького перетинається з Повітряною, з парного боку до неї долучаються вулиці Кузнярівка і Заболотівська, з непарного Мацієвича. Проходить паралельно до Мацієвича, Тісної та Сяйво. Вулиця асфальтована, має асфальтовані хідники.

Вулиця Олесницького
Львів
Середня частина вулиці
Середня частина вулиці
Місцевість Левандівка
Район Залізничний
Назва на честь Євгена Олесницького
Колишні назви
Варшавська, Бастира, Кохановського
Загальні відомості
Протяжність 1,3 км
Поштові індекси 79025, 79052[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Зал Царства Свідків Єгови
Парки Левандівський парк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Олесницького у Вікісховищі

Історія

У 19161926 роках вулиця мала назву Варшавська на честь міста Варшава. Від 1933 року називалася Бастира на честь першого польського військового пілота Стефана Бастира (що було пов'язано зі старим львівським летовищем, яке розміщувалося поряд). В часи німецької окупації з 1943 року вулиця називалася Кохановського. У липні 1944 року їй вернули попередню назву Бастира. У 1946-му вулицю назвали Багрицького на честь радянського поета Едуарда Багрицького. 1992 року отримала сучасну назву на честь українського громадсько-політичного діяча Євгена Олесницького.

Забудова

Забудова: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років, одноповерхова садибна забудова, одно-, дво- і триповерхова житлова забудова 2000-х років. У будинку № 14 за часів СРСР містився опорний пункт правопорядку[2]. Житловий будинок № 15 у збудований за проектом Ярослава Мастила, Юрія Джигіля, Олександра Шкіри і Юлії Котлярової. 1995 року відзначений першою премією Національної спілки архітекторів.[3] Під № 26а Зал Царства Свідків Єгови.

Зелені зони

На ділянці від Повітряної до Кузнярівки з парного боку до вулиці прилягає Левандівський парк.

Галерея

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України на сайті Укрпошти
  2. Ілько Лемко. Левандівка-2 // Львівська газета. Вип. № 1 (309) від 3 січня 2008.
  3. У Спілці архітекторів України // Архітектурний вісник. — 1996. — № 1. — С. 17.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.