Вулиця Фурманська (Львів)

№ 1 — в будинку за Польщі працювало ательє дамських капелюхів «Кімелія»[2], перукарня Баруха Аксельрада[7]. Нині тут перукарня, туристична агенція «Ельпіда» та піцерія «Карліто»[2].

№ 1-А — за Польщі в будинку містився торговельно-комісійний дім, перукарня Деманта й магазин тканин Дюрра[2].

№ 3 — на початку XX століття власником будинку була Сима Ґолдберґ[8], а в будинку містився готель Менделя Ауербаха[9]. Нині тут міститься турагенція «Море турів».

№ 5 — на початку XX століття власником будинку був Лейзор Ґурвіц[8]. На той час в будинку діяло єврейське товариство «Бес Леви» (керівник Мозес Лейбман)[10], а також працювала хлібопекарня Симона Грубера[11] Нині тут книжковий магазин «Скарбниця», відкритий 1999 року. У грудні 2003 року він став першою у Львові книгарнею з вільним доступом до книжок[2] Від 2004 року у внутрішньому подвір'ї будинку знаходиться арт-галерея Ірини Вишинської[12]. Також в будинку міститься хостел капсульного формату — антихостел «Форрест»[13].

№ 7 — за Польщі в будинку містилися магазини тканин Мареля та ламп, скла і порцеляни Мольдау і Ляндау[2].

№ 9 — прибутковий будинок Германа Епштейна, споруджений у 1910-х роках[14]. Архітектор споруди аналогічним чином надав споруді стримане оздоблення, але завдяки розташування будинку на повороті вулиці він влаштував еліптичний еркер, який розмістив ближче до лівого краю фасаду, а на той же відстані у правого краю влаштовані балкони, і таким чином фасад має асиметричну композицію. Будинок має прогресивні широкі віконні отвори і лише вікна у правого краю фасаду є вузькими у наслідок нестачі простору. Вузькі вікна влаштовані у еркері, що відповідає його скругленій формі. Перший поверх будинку має торгове призначення, і його прикрашає руст із квадрами під рваний камінь, над вікнами крамниць влаштовані картуші у стилі модерну. Між другим та третім поверхами влаштовані важкі картуші у стилі класицизму, а у віконних простінках у бароковій манері влаштовані лізени. Четвертий поверх для урізноманітнення фасаду відокремлений від інших карнизом, а по даху простягнувся аттик, який нині зберігся лише частково. Будинок має крила у яких, як і у головному крилі влаштовані парадні під'їзди, але із спрощеним оздобленням. У головному крилі вестибюлю оздоблений відповідно головному фасаду, а сходи вирішені у стилі пізнього модерну. Майданчики прикрашені двома видами кахлів європейського виробництва[15]. В будинку містилося кравецьке ательє Ґєні Вурм[16] та зернотрейдерська контора Йонаса Розенфельда[17]. У міжвоєнний період тут містився гуртовий продаж галантереї, папіросних гільз та паперу Дінґотта, торгівля бакалійними товарами Віттельса і торгівля парфумами Бірнфельда[15]. Нині в будинку містяться Львівське спеціалізоване управління «Бурвод» № 584 ТОВ «БК" Укрбурвод"», салон «Імперо Барберс» та крамниця кухонної техніки та органічних продуктів для здорового харчування «Карпаччіо».

№ 11 — за Польщі в будинку був готель «Бомбах»[18]. Нині цієї адреси не існує.

№ 2 — за Польщі в будинку була молочарня Беґляйтера. Нині цієї адреси також не існує[2].

№ 4 — на початку XX століття в будинку містилися ресторан Шимона Каца[19], готель Абрама Мейзельса «Під золотим ведмедем»[20].

№ 6 — за Польщі в будинку працювала хлібопекарня Пінкаса. Нині тут містяться салон одягу великих розмірів «Три кити» та ресторан «Бухара»[2].

№ 14 — за Польщі в будинку кондитерська Берґа, від часів незалежності тут магазин навчальної іноземної літератури[2].