Вусач ялиновий ґалійський

Вуса́ч яли́новий ґалі́йський (лат. Monochamus galloprovincialis Germar, 1818) вид жуків з родини вусачів.

?
Вусач ялиновий ґалійський

Monochamus galloprovincialis Germar, 1818 (самець)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825)
Рід: Вусач ялиновий (Monochamus Dejean, 1821)
Вид: Вусач ялиновий ґалійський (M. galloprovincialis)
Monochamus galloprovincialis
Germar, 1818
Посилання
Вікісховище: Monochamus galloprovincialis
EOL: 3413583
NCBI: 236069

Хорологія

Самка Вусача ялинового ґалійського

M. galloprovincialis — транспалеарктичний вид, палеарктичного зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Росію, Малу Азію, Північну Африку. В Українських Карпатах зустрічається рідко, переважно в передгір'ях, де є природні або штучні насадження сосни.

Екологія

Комахи зустрічаються на поранених деревах, з яких витікає живиця, а також на зрубах, вітровалах, в купах дров, на дерев'яних будівлях тощо, де об'їдають хвою та луб. Літ триває з травня по вересень. Личинка розвивається в деревині різних видів сосни, проте надає перевагу сосні лісовій.

Морфологія

Імаго

Щиток Вусача ялинового ґалійського розділений до половини голою смужкою

M. galloprovincialis характеризується, відносно, коротким і валькуватим тілом зі сплющеними зверху надкрилами. Надкрила в основній частині з грубою скульптурою, вкриті волосяними плямами жовтуватого кольору, які утворюють дві розмиті перев'язі. Щиток з голою серединною смужкою, яка досягає його середини. Тіло чорне зі слабким бронзовим блиском. Довжина — 12-28 мм.

Личинка

У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Вусики 3-членикові. Ментум відокремлений від субментуму. Основна частина пронотуму покрита мікроскопічними шипиками. Черевні мозолі в ґранулах, розташованих на дорзальній стороні в 4, а на вентральній — в 2 ряди. Анальний отвір трьохпроменевий, з укороченим нижнім променем.

Життєвий цикл

Розвиток триває 1-2 роки.

Підвиди

  • Підвид Monochamus galloprovincialis cinerascens Motschulsky, 1860
  • Підвид Monochamus galloprovincialis galloprovincialis (Olivier, 1795)
  • Підвид Monochamus galloprovincialis lignator Krynicki, 1832
  • Підвид Monochamus galloprovincialis pistor (Germar, 1818)
  • Підвид Monochamus galloprovincialis tauricola Pic

Література

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  4. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  5. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  6. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.