Вязигін Андрій Сергійович
Вязигін, Андрій Сергійович (15.10.1867 хутір Федорівка — 24.09.1919, Орел) — громадський діяч Харківщини, російський націоналіст, історик.
Вязигін Андрій Сергійович | |
---|---|
Народився |
15 жовтня 1867 Федорівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер |
24 вересня 1919 (51 рік) Орел, Російська СФРР |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Науковий керівник | Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович |
Вчителі | Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | Харківський університет |
Посада | Депутат Державної думи Російської імперії |
Партія | Союз російського народу |
Нагороди | |
Життєпис
Походив зі служилого слобідського дворянства. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, спеціалізувався на середньовічній історії.
Брав активну участь у політичному житті як монархіст та чорносотенець, був засновником та редактором видання «Мирний труд» та харківського відділення «Російських Зборів».[2] Обирався від Харківської губернії до ІІІ Державної думи Російської імперії та неодноразово — до міської думи. З 1912 року відійшов від політичного життя, зосередившись на викладанні.
На початку квітня Андрій Вязигін був заарештований харківською ЧК як заручник, з іншими представниками харківської інтелігенції. Заручників було вивезено в Суми, а потім в Орел. Там Андрій Вязигін був розстріляний, разом з іншими заручниками.
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Харків початку XX століття: історія міста, долі людей Чорний, Дмитро Миколайович 1995