Надлер Василь Карлович

Василь Карлович Надлер народився 15 грудня 1840 року в українському місті Харків, що на той час входило до складу однойменної губернії Російської імперії. Початкову освіту отримав вдома та у приватному пансіоні. У 1857—1862 роках навчався на історико-філологічному факультеті Імператорського Харківського університету, який закінчив зі ступенем кандидата (дисертація «Сербський народ та його доля під владою турків до початку національного руху у перших роках XIX ст.»).

По закінченні викладав у навчальних закладах Харкова, одночасно працюючи над магістерською дисертацією «Прочини та перші прояви опозиції католицизму в Чехії та Західній Європі в кінці XIV й на початку XV століть». Вона була захищена у Санкт-Петербурзі у квітні 1864 року. З вересня 1864 року Василь Карлович працював на посаді приват-доцента кафедри загальної історії Імператорського Харківського університету. 3 вересня 1867 року він захистив в університеті докторську дисертацію «Адальберт Бременський, правитель Німеччини в молоді роки Генріха IV».

Від початку 1868 року Надлер працював екстра-ординарним професором, а з 1870 року ординарним професором Харківського університету. У 1875—1890 роках працював деканом історико-філологічного факультету Імператорського Харківського університету. У цей же час він читав лекції на кафедрі загальної історії у період 1864—1890 років та на кафедрі російської історії у період 1876—1883 років.

З 1 січня 1891 року був призначений на посаду ординарного професора й декана історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету. Від 1891 він читав курси лекцій по кафедрі загальної історії: «Історія новітнього часу (XIX ст.)», «Історія нового часу з кінця XV до кінця XVIII ст.», «Історія середніх віків від хрестових походів», «Історія новітньої епохи (від французької революції)», «Історія середніх віків (XIV — XV ст.)», «Історія новітньої епохи (від Віденського конгресу)» тощо, вів семінарські заняття зі середньовічної історії.

12 вересня 1892 в Імператорському Новоросійському університеті урочисто відзначалося 30-річчя викладацької діяльності Василя Надлера. Від вересня 1891 він був дійсним членом Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей, у 1893—1894 роках був членом видавничого комітету цього товариства, брав активну участь у діяльності Історико-філологічного товариства університету. Значний резонанс у місті та схвальні відгуки у пресі мали публічні його лекції на користь населенню, що голодувало через неврожай: 11 січня 1892 року в приміщення Одеської біржі на тему: «Олександр І та друга бурбонська революція», 7 та 12 березня 1893 року в актовому заді Новоросійського університету з початку історії Одеси від заснування до кінця правління Армана Емманюеля, дюка де Рішельє.

Перебування в Одесі ускладнювалося скрутним матеріальним становищем (на його утриманні окрім дружини було троє неповнолітніх дітей, невиліковно хвора старша донька, що змушувало вченого брати в борг значні кошти) та важким станом здоров'я — хворобою легенів та стенокардією. Василь Карлович Надлер помер 31 березня 1894 в Одесі в каюті пароплава «Цесаревич», вирушаючи за порадою лікарів до Криму. Похований у Харкові.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Надлера відсутні.[2]

• Причины и первые проявления оппозиции католицизму в Чехии и Западной Европе в конце ХIV и начале XV в. — Харьков, 1864;
• Император Александр I и идея священного союза: в 5 т. — Рига, 1886—1892;
• Лекции по истории французской революции и империи Наполеона, 1789—1815/Издание в обработке В. П. Бузескула. — Харьков, 1887;
• К изучению истории города Одессы. — Одесса, 1893;
• Одесса в первые эпохи ее существования. — Одесса, 1893;
• Инспекционная поездка Дюка де Ришелье (из прошлого Новороссийского края) // ОВ. — 1892. — 11 января, 13 января;
• Надлер В. К. Из прошлого Новороссийского края. Одесское веселье в начале настоящего века // ОВ. — 1892. — 28 января;
• Из прошлого Новороссийского края. Крымская идиллия // ОВ. — 1892. — 14 февраля, 15 февраля, 18 февраля;
• К истории Дюковского сада // ОВ. — 1892. — 18 июня, 19 июня; Нашествие и чума (эпизод из одесской старины) // ОВ. — 1892. — 6 августа, 11 августа;
• Дюк де Ришелье в лагере князя Потемкина // ОВ. — 1892. — 30 декабря, 1893. — 5 января; К изучению истории города Одессы // ОВ. — 1893. — 24 февраля; Дюк де Ришелье на Кавказе. Основание Новороссийска // ОВ. — 1893. — 2 июня, 23 июня, 24 июня.