Віконниця

Віко́нниці[1][2] — непрозорі щитки для прикривання вікна. Особливо широко використовувалися до винаходу віконного скла, але ще продовжують застосовуватися. Можуть мати різну конструкцію. Колись їх робили здебільшого з дерева, зараз для їхнього виготовлення використовують багато сучасних матеріалів — пластик, тоноване скло, а також щільну тканину.

Віконниці сільського будинку. Віллоре, муніципалітет Віккьо, Італія

У деяких типах будов віконниці є таким же звичайним елементом будинку, як і двері[3].

Функції віконниць
Віконниці-жалюзі на люкарні. Дубровник
  • Захист від сонячного світла
  • Захист від непогоди (зливи, граду)
  • Запобігання стороннім поглядам
  • Захист від незаконного проникнення у приміщення,
  • Захист шибок від пошкоджень
  • Естетика — оздоблені віконниці поліпшують зовнішній вигляд будівлі
  • Для затемнення світла в приміщеннях під час артилерійського обстрілу й авіаційного бомбардування

Різновиди віконниць
Оздоблені віконниці з села Журіловка. Музей Села, Бухарест
  • Суцільні віконниці — мають вигляд щитків з дощок, фанери, листів металу, пластику, скловолокна.
  • Віконниці-жалюзі — складаються з нерухомих (рідше рухомих) металевих штаб, дерев'яних або пластикових планок, розташованих горизонтально унапусток, на зразок жалюзі. Помітні щілини між планками не перешкоджають доступу повітря, але слугують захистом від прямого сонячного проміння і несанкціонованого проникнення у приміщення.

Зовнішні віконниці

Зовнішні віконниці кріпляться до рам зі внутрішнього боку і відчиняються назовні. Вони можуть бути як суцільними, виконаними у вигляді панелей з дерева, пластику, тонованого скла, так і ґратчастими — у вигляді жалюзі з окремих планок. Складаються з одної або двох стулок[1]. Механізм відкривання віконниць може бути різним — стульчастим, коли вони відчиняються вбік, або піднімним — коли вони підіймаються вгору, в цьому разі висоту відкриття можна регулювати. Звичайний матеріал для них — міцне дерево (дуб, кедр, тик), але останнім часом часто використовується ПВХ. Зачинені віконниці фіксуються за допомогою прого́нича — металевого стрижня-засува[4] (на початку 1920-х це слово стали вживати як синонім до «болт»)[5]. Такі віконниці можуть виконувати й чисто декоративну функцію, не використовуючись за призначенням.

Різновидом зовнішніх віконниць є так звані «ураганні віконниці» (англ. hurricane shutters). Вони в ужитку в місцевостях, де часто трапляються урагани. Такі віконниці повинні мати особливо міцну конструкцію: для їхнього виготовлення використовують дерево, скловолокно, алюміній, залізо, а також спеціальний пластик з високою опірністю ударам. Їх обладнують спеціальними механізмами з електроприводом, що уможливлює швидко зачинити й відчинити віконниці.

Внутрішні віконниці
Внутрішні віконниці. Храм у Бангкоку

Внутрішні віконниці прикріплені до рам зі внутрішнього боку і відчиняються не на вулицю, а усередину. Вони теж можуть бути як суцільними, так й у вигляді жалюзі із нерухомих планок[3]. Такі віконниці зазвичай бувають дерев'яними або металевими, але можуть бути зроблені з інших матеріалів.

Внутрішні віконниці-жалюзі можуть бути й регульовані — такі віконниці поширені в країнах з жарким кліматом — південних штатах США, ПАР, Середземномор'ї, Австралії (вони відомі як California shutters — «каліфорнійські віконниці», plantation shutters — «плантаційні віконниці»).

Ролети
  • Різновидом віконниць є ролети — складані віконниці-жалюзі, які можуть підійматися й опускатися. Іноді їх ще називають «рольвіконниці» (калька рос. рольставни), хоча їх і використовують для зачинення не тільки вікон, але й дверних або ворітних отворів.

Ляди

У крамницях і ятках може використовуватися ляда (від нім. Lade — «скриня, шухляда») — віконниця, що відкидається назовні вниз і утворює таким чином прилавок[6][7].

Галерея
  • Фіксатор відкритої віконниці у вигляді голови турка
  • Фіксатор відкритої віконниці типу «венеціанська пані»
  • Одностулкова віконниця української хати. Музей у Пирогові
  • Двостулкова віконниця. Музей у Пирогові
  • Будинок у Гібралтарі

Примітки
  1. Віконниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ставень // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). — ISBN 978-617-607-385-7.
  3. Magazines, Hearst (1 грудня 1988). Popular Mechanics (англ.). Hearst Magazines.
  4. Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Юрій Шевельов Українська мова в першій половині 20 ст.
  6. Ляда // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ляда I // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література
  • Ставни // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 2. — С. 592—593.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.