Віктор Гавлічек

У основному складі «Ферст Вієнни» дебютував у сезоні 1933-34, зігравши 6 матчів. Основним воротарем команди на той момент був Карл Горешовський. Уже в наступному сезоні Гавлічек витіснив свого конкурента з основи, провівши 18 матчів з 22 можливих.

Виступав у складі «Вієнни» до 1938 року, зігравши 82 матчі у чемпіонаті Австрії, 13 матчів у кубку Австрії, 12 матчів у кубку Мітропи і 3 матчі у відбірковому турнірі до кубка Мітропи[1].

В 1936 році був фіналістом кубка Австрії, коли його команда поступилась «Аустрії» з рахунком 0:3. А уже за рік у 1937 році став володарем кубка. У фіналі «Вієнна» перемогла з рахунком 2:0 «Вінер Шпорт-Клуб»[2].

З 1938 по 1946 рік «Фенікс Карлсруе». Періодично також виступав у команді «Кікерс» (Оффенбах)[3], але повертався до «Карлсруе». В 1940 році в матчі першого раунду кубка Німеччини проти «Франкфурта» відзначився забитим голом з пенальті на 79-й хвилині матчу за рахунку 2:2 (закінчили 4:2)[4].

1935 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австрії у грі проти збірної Польщі (0:1). Ще два матчі на його рахунку у 1936 році.

У 1935 році також зіграв по одному матчу у складі збірної Відня (проти Праги 1:2)[5] і збірної Австрія-Б (Проти Італії-Б 0:0)[6].

Тренерську діяльність розпочав у 1947 році в німецькому клубі «Алеманія» (Аахен). Далі працював в нідерландських командах МВВ «Маастрихт» і «Рапід» (Керкраде).

Також працював у тренерському штабі збірної Бельгії, де головним вважався Констант Ванден Сток. Гавлічек входив до штабу в 13 матчах збірної в 1958—1960 роках[7].

Після цього тренував бельгійський «Роял Антверпен» і знову МВВ «Маастрихт».

Брат Віктора Гавлічека — Едуард Гавлічек був футбольним тренером, що працював в Німеччині і Люксембургу.