Віленська округа (ІІ Річ Посполита)
Віленська округа (пол. okręg wileński) — адміністративний округ, утворений 7 червня 1919[3] у складі Цивільного управління східних земель (ЦУСЗ), де існував до вересня 1920 року, після чого[4] входив до Тимчасового управління прифронтових і етапних територій до грудня 1920 року.[5]
Okręg wileński | |
---|---|
Віленська округа | |
| |
Положення округи у межах Цивільного управління східних земель (виділена червоним) | |
Округа | |
Адм. центр | Вільно |
Країна | Друга Польська Республіка |
Регіон | Східні креси |
Керівна структура | Цивільне управління східних земель |
Повіти | 10 (1 міський) |
Населення | |
- повне | 1 633 504 душі[1] |
- густота | 33,7 |
Площа | |
- повна | 48 466 км² |
Створене | 7 червня 1919 |
Скасоване | 1920 |
- раніше відомий як | Віленська губернія |
Комісар[2] | Конрад Недзялковський |
Історія
Округу створено 7 червня 1919 р. із земель, завойованих Польщею у Литовсько-Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки[3] внаслідок радянсько-польської війни. Спочатку до округи ввійшли Віленський, Троцький повіт, Ошмянський, Свенцянський, Лідський, Гродненський та Новогрудський повіти.
1 серпня 1919 р. з частини Новогрудського повіту утворено Барановицький повіт, що увійшов до Берестейського округу.[6]
31 жовтня 1919 р. до округи приєднано Браславський повіт[7].
6 листопада 1919 р. до складу округи передано Дісненський (із тимчасовим осідком у Глибокому)[8].
20 грудня 1920 р. цивільну адміністрацію було розпущено, а округу поділено між Новогрудським округом Другої Польської Республіки та Литвою.[5]
Демографія
За даними перепису, у грудні 1919 р. в окрузі проживали 1 633 504 людини. Її найбільшими містами були: Вільно (128 954 жителі), Гродно (28 165 мешканців) і Ліда (11 365 жителів). На території округи існували ще 23 497 населених пунктів, із яких 3 налічували 5-10 тис. мешканців, а 48 — 1-5 тис. душ[1].
Освіта
У Віленській окрузі у 1919/1920 навчальному році діяли 923 народні школи, 26 середніх шкіл, 13 професійно-технічних училищ, 4 учительські семінарії та 56 курсів. Загалом у них навчалося 80 481 учень і працювали 2173 викладачі. У березні 1920 року існувало 859 шкіл із навчанням польською мовою і 968 шкіл із навчанням іншими мовами[9].
Адміністративний поділ
Повіт | Пл. км² | Жителів, тис. | Повітовий центр | Жителів | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Віленська округа | |||||||
Браславський ² | 2590 | 82.513 | Браслав | 1.235 | |||
Дісненський ³ | 5779 | 193.263 | Глибоке | ? | |||
Гродненський | 4264 | 127.252 | Гродно | 28.165 | |||
Лідський | 5605 | 186.060 | Ліда | 11.365 | |||
Новогрудський 4 | 2445 | 95.907 | Новогрудок | 5.096 | |||
Ошмянський | 6885 | 189.390 | Ошмяни | 3.442 | |||
Свенцянський | 4826 | 139.692 | Свенцяни | 3.900 | |||
Троцький | 4160 | 92.831 | Троки | 1.886 | |||
Вілейський¹ | 6185 | 213.424 | Вілейка | 5.893 | |||
Віленський | 5727 | 313.172 | Вільно | 128.954 | |||
Вільно місто | ? | 128.954 | Вільно | 128.954 | |||
¹ Приєднаний у проміжку з липня по вересень 1919 року. | |||||||
² Приєднаний 31 жовтня 1919 р. (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 25, poz. 257). | |||||||
³ Приєднаний 6 листопада 1919 р. (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 275) | |||||||
4 1 серпня 1919 р. з частини Новогрудського повіту утворено Барановицький повіт Берестейського округу[6] |
Примітки
- I. Tablice ogólne. W: Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (грудень 1919). Львів – Варшава: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych, 1920, s. 25, seria: Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera. (пол.)
- Формування органів польської державної адміністрації на Волині
- Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 5, poz. 41 (пол.)
- Dziennik Rozkazów z 1920 r. Nr 35, poz. 753.
- Dz.U. z 1920 r. nr 115, poz. 762.
- Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 19, poz. 172
- Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 25, poz. 257
- Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 275
- Joanna Gierowska-Kałłaur: Rozdział VII. Szkolnictwo na ziemiach podległych Zarządowi Cywilnemu Ziem Wschodnich. W: Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2003, s. 242. ISBN 83-88973-60-6. '
Посилання
- Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Lwów – Warszawa: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych, 1920, s. 50, seria: Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera.
- Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN, 2003, s. 447. ISBN 83-88973-60-6.