Вілкул Юрій Григорович

Народився 14 листопада 1949 року у Кривому Розі на Дніпровщині.

З 1965 року по 1968 рік працював токарем на криворізькому заводі гірничошахтного обладнання «Комуніст»;

З 1973 року по 1983 рік — молодший та старший науковий співробітник, заступник голови профспілкового комітету Криворізького гірничорудного інституту;

З 1983 року по 1987 рік працював заступником начальника управління «Криворіжкомплектпостач»;

З 1987 року по 2003 рік — старший викладач, доцент, начальник науково-дослідного комплексу, завідувач кафедри, проректор, перший проректор Криворізького технічного університету.

З 2003 року по 2010 рік — ректор Криворізького технічного університету (за виключенням періоду з 30 серпня 2006 року по 03 червня 2010 року).

• 1987 — науковий ступінь кандидата технічних наук.
• 1989 — звання доцента.
• 1994 — доктор технічних наук.
• 1996 — звання професора.

Є автором та співавтором 8 монографій та близько 120 наукових праць. Має 28 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.

• член організаційного комітету Всесвітнього Гірничого конгресу,
• президент Академії гірничих наук України,
• член міжнародної асоціації гірничих професорів.

Одружений, має сина-політика Олександра та доньку. Згідно з декларацією (2015), заробітна плата становить 268,5 тис. гривень, дивіденди та відсотки — 427,352 тис. гривень, продаж цінних паперів — 1,34 млн грн.

У власності Вілкула житловий будинок площею 123,1 м², квартира 74,5 м², дачний будинок площею 15,6 м². Його дружина задекларувала земельну ділянку площею 800 м² і житловий будинок площею 255,4 м², автомобілі: Toyota Land Cruiser Prado (2006) і Mitsubishi Outlander (2003).

На банківському рахунку у Вілкула відкрито депозити на загальну суму 3,544 млн гривень.[6]

У листопаді 2015 року потрапив до скандалу через підкуп виборців під час виборів мера Кривого Рогу. Через фальсифікації[7] під час другого туру виборів у місті пройшли протести проти визнання переможцем Вілкула. Із 7 районів, Вілкул переміг лише в двох, в решті округів переміг представник «Самопомочі» Юрій Милобог.

У результаті масових протестів оголошення переможцем Вілкула відклали. Протестувальники зайняли міськраду.[8] 17 листопада 2015 більше трьох тисяч мешканців міста протестувало проти призначення Вілкула міським головою.[9] Силовики намагалися розігнати мітинг.

27 березня 2016 року було проведено дочасні вибори мера Кривого Рогу. На початку 2016-го Вілкул почав роздавати «допомогу» у вигляді 500 гривень містянам, які працюють на комунальних підприємствах, багатодітним сім'ям, пенсіонерам. Таким чином, він зберіг своє мерське крісло, вигравши в першому турі^{[джерело?]}.

• Орден «За заслуги» III ст.[10]
• Орден Данила Галицького (18 серпня 2009) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[11]
• Заслужений діяч науки і техніки України (14 травня 2004) — за вагомі особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки[12]
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[10] (1997)
• Відзнака Міністерства оборони України — медаль «За сприяння Збройним Силам України» (26 травня 2020)[13]
• Почесний громадянин Кривого Рогу (2010)
• Медаль ЮНЕСКО «За досягнення у науці» (2000)
• Почесна грамота управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації (2002),
• Диплом «Лідер XXI століття» (2003).

• Милобог Юрій Валерійович
• Вілкул Олександр Юрійович

• Інформація на сайті Дніпропетровської обласної ради