Вільне (Білгород-Дністровський район)

Ві́льне село Сергіївської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 419 осіб.

село Вільне
Панорама на с. Вільне (вигляд з с. Попаздра)
Панорама на с. Вільне (вигляд з с. Попаздра)
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Білгород-Дністровський район
Громада Сергіївська селищна громада
Облікова картка Вільне (Білгород-Дністровський район) 
Основні дані
Засноване 1905 (117 років)
Колишня назва Каторга
Населення 419
Площа 0,78 км²
Густота населення 537,18 осіб/км²
Поштовий індекс 67792
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 45°59′40″ пн. ш. 30°17′16″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 67780, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 3
Карта
Вільне
Вільне
Мапа

 Вільне у Вікісховищі

Археологія

Поселення епохи пізньої бронзи і черняхівської культури, площа 150 на 80 метрів (на південній околиці села на правому березі балки, що впадає в Будацький лиман). Сарматський могильник Катаржа з 8 курганів (розкопаний біля села).[1][2]

Історія

1817 р. у поселенні Велика Катаржі, що виникло на місці татарського урочища, проживало 48 осіб (32 особи українці й 16 особи іншого походження).[3]

Наприкінці ХІХ — поч.ХХ століть в поселенні Катарга проживало 360 осіб українців.[3]

Село засновано 1905 року. Первинну назву мало Каторга.[4]

Трагедія

8 травня 2018 року у селі Вільне, напередодні 73-річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, трапилося страшне вбивство останньоного в селі 93-річного ветерана Другої світової війни. Ветерана війни позбавив життя 33-річний нелюд заради двох піджаків з нагородами. Ветеран пройшов війну, пройшов через справжнє пекло і був вбитий за кілька сотень гривень, які нелюдь планував виручити за вкрадене.[5]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 401 особа, з яких 182 чоловіки та 219 жінок.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 415 осіб.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 87,83 %
російська 5,25 %
молдовська 3,58 %
циганська 1,67 %
болгарська 1,19 %
білоруська 0,24 %
гагаузька 0,24 %

Примітки

  1. Sapozhnykov, Игорь Сапожников / Igor. Начала изучения курганов Буджака: историография и картография (The beginning of the study of Budjak burial mounds: historiography and cartography) 2018 (англ.). Процитовано 27 січня 2021.
  2. admin. Археология и древняя история Белгород-Днестровского района | Археологическая карта (ru-RU). Процитовано 24 січня 2021.
  3. Українське населення придунайських земель XVIII — початок XX ст. (Заселення й економічне освоєння) - Олена Бачинська - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 27 січня 2021.
  4. Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
  5. «Розірвати на шматки»: жорстоко вбито 93-річного ветерана напередодні 9 травня, причина шокує // Рoliteka.net, 9 травня 2018 (рос.)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.