Вільний слухач

Вільний слухач — статус особи, яка навчається у вищому учбовому закладі, але не студент.

Вільний слухач може відвідувати разом з студентами учбового закладу за власним вибором лекції, брати участь в практичних заняттях, здавати деякі заліки і екзамени у відповідності з прийнятими в конкретному учбовому закладі правилами для цієї категорії осіб.

Вільні слухачі можуть навчатися на платній і безплатній основі.

Вільні слухачі можуть мати, порівняно з студентами, певні обмеження участі в деяких лабораторних і практичних заняттях.

Вільні слухачі можуть при певних умовах бути переведеними в статус студента.

Вільні слухачі, після здачі всіх заліків і курсових робіт, можуть бути допущені до державних випускних іспитів.

Інститут «вільних слухачів» був широко поширений в 19–20 ст. в Російській імперії [1] та закордоном.

В Радянському Союзі, до введення вечірнього і заочного навчання, теж мав місце, а пізніше був скасований.

В Україні, після 1991 року, навчання в статусі «вільний слухач» було відновлено.

В деяких ВНЗ[2], крім осіб, які одержують знання в статусі «вільний слухач», допускаються до навчання абітурієнти в статусі «резерв» - це абітурієнти, які при вступному тестування набрали прохідний бал за рейтингом, але не набрали 50% балів із профілюючих модулів тесту. Для того, щоб бути переведеним до основного складу студентів за результатами першої іспитової сесії студент резерву не повинен мати академічної заборгованості. Відрахований з університету студент резерву може бути зарахований вільним слухачем.

В статусі «вільний слухач» вищу освіту отримали особи, які пізніше стали відомими вченими, діячями культури, політиками.

Серед них:

Феоктист Хартахай, етнограф, історик, петербурзький товариш Тараса Шевченка; Микола Гайдак, пізніше професор Міннесотського університету, він закінчив Празький політехнічний інститут та водночас був вільним слухачем Українського Вільного університету в Празі та Української господарської академії в Подєбрадах; Іларіон Свенціцький, український філолог, етнограф - закінчив фізико-математичний факультет Львівського університету, а потім продовжив навчання як вільний слухач історико-філологічного факультету Петербурзького університету та Археологічного інституту в Петербурзі; Микола Мурашко, український художник; Олег Ольжич, український поет, політичний діяч; Петро Гулак-Артемовський, український письменник; Микола Колесса, український композитор; Станіслав Людкевич, український композитор; Дмитро Маркович, український громадський і державний діяч; Іван Їжакевич, український живописець; Михайло Остроградський, український математик, фізик; Марко Кропивницький, український драматург, актор; Маркіян Шашкевич, український письменник, духовний просвітитель; Микола Лєсков, російський письменник; Міхай Емінеску, румунський поет; Іван Сєченов, російський фізіолог; Дмитро Шостакович, російський композитор; Лев Троцький, революційний діяч, ідеолог троцькізму.

Примітки

  1. У 1916—1917 навчальному році в Харківському комерційному інституті навчалися 1226 студентів і студенток і 186 вільних слухачів.
  2. Національний університет «Острозька академія»]

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.