Міхай Емінеску

Міхай Емінеску
Mihai Eminescu
Ім'я при народженні Міхай Емінович
Народився 15 січня 1850(1850-01-15)
Ботошані, Молдовське князівство
Помер 15 червня 1889(1889-06-15) (39 років)
Бухарест, Королівство Румунія
Поховання
цвинтар Беллу : 
Громадянство Королівство Румунія
Місце проживання Котошані
Діяльність поет, журналіст
Alma mater Віденський університет
Мова творів румунська
Роки активності з 1866
Жанр поезія
Magnum opus Luceafăruld
Членство Румунська академія, Junimead і Timpuld
Автограф
 Міхай Емінеску у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850(18500115), Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури[1]. Посмертно обраний членом Румунської академії наук[2].

Життєпис
Останнє фото, 1887—1888

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.

Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.

Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.

Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.

Родина
Статуя в парку Копоу в Яссах.

Творчість
Пам'ятник Міхаю Емінеску у Чернівцях
Пам'ятник, Кишинів
Пам'ятник Емінеску скульптора Тудора Катараги, Кишинеу
Гімназія у Чернівцях, де навчався Міхай Емінеску

Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.

Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».

Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Шелінга й Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.

Емінеску та Україна

Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.

В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ № 1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Михаю Емінеску.

Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову[джерело?], високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.

Українські переклади

Галерея
  • Бюст Емінеску на поштовій марці,
    2003 рік
  • Поштова марка, 1995 рік
  • Поштова марка, 1996 рік
  • Поштова марка, 2003 рік
Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року
Дрокія
Дрокія 
Бельці
Бельці 
Бельці
Бельці 
Синжерея
Синжерея 
Сороки
Сороки 
Флорешти
Флорешти 

Зображення на банкнотах

Примітки
  1. Mihai Eminescu — Luceafarul, Scrisoarea a III-a, Glossa, Calin Nebunul, La steaua, Floare albastra, Fiind baiet paduri cutreieram, Doina, Calin, file din poveste, Fat frumos d…
  2. Academia Romana (membri). academiaromana.ro. Процитовано 29 квітня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.