Міхай Емінеску
Міхай Емінеску | ||||
---|---|---|---|---|
Mihai Eminescu | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Міхай Емінович | |||
Народився |
15 січня 1850 Ботошані, Молдовське князівство | |||
Помер |
15 червня 1889 (39 років) Бухарест, Королівство Румунія | |||
Поховання | ||||
Громадянство | Королівство Румунія | |||
Місце проживання | Котошані | |||
Діяльність | поет, журналіст | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Мова творів | румунська | |||
Роки активності | з 1866 | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | Luceafăruld | |||
Членство | Румунська академія, Junimead і Timpuld | |||
Автограф | ||||
| ||||
Міхай Емінеску у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850, Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури[1]. Посмертно обраний членом Румунської академії наук[2].
Життєпис
Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.
Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.
Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.
Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.
Творчість
Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.
Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».
Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Шелінга й Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.
Емінеску та Україна
Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.
В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ № 1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Михаю Емінеску.
Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову[джерело?], високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.
Українські переклади
- Поезії: пер. з рум. / М. Емінеску; вступ. ст., упоряд.: А. М'ястківський; приміт.: С. В. Семчинський. — Київ: Дніпро, 1974. — 253 с. — (Перлини світової лірики).
- Зневірений дух: повісті, новели, казки: пер. з рум. / М. Емінеску; передм. та приміт.: С. В. Семчинський; ред.: А. Чердаклі. — Київ: Дніпро, 1989. — 255 с. — (Вершини світового письменства ; Т. 66).
- Лучафер / М. Емінеску; пер. з рум.: С. С. Стриженюк.— Одеса: Маяк, 2001.— 109 с.: іл.— Парал. текст: укр., рум.
Галерея
- Бюст Емінеску на поштовій марці,
2003 рік - Поштова марка, 1995 рік
- Поштова марка, 1996 рік
- Поштова марка, 2003 рік
Пам'ятники Емінеску в містах Молдови на поштових марках 2005 року | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення на банкнотах
Примітки
Посилання
- Володимир Бурбан. Усе, що хотів сказати, сказав до 33 років. Дзеркало тижня. № 2, 2005
- Міхай Емінеску (рум.)
- Творчість Міхал Емінеску у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database»
- ЕМІНЕСКУ Міхай // Буковина. Визначні постаті 1774—1918: біографічний довідник / авт-упоряд. О. М. Павлюк. — Чернівці: Золоті литвари. 2000. — с. 175—176.
- ЕМІНЕСКУ Міхай // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2005. — С. 93-94.
- Гусар Ю. 15 січня народився видатний румунський поет Міхай Емінеску (1850—1889) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці.- 2008. — 10 січня (№ 2). — С. 9.
- Гусар Ю. Геній румунської поезії: [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2009. — 30 грудня (№ 101). — С. 4.
- Гусар Ю. Ім'я в сузір'ї геніїв [про Міхая Емінеску] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2013.- 24травня(№ 21). — С. 4.
- Гусар Ю. Не гасне зірка Мігая Емінеску / Юхим Гусар // Буковинське віче(газета)|Буковинське віче]]. — 2014. — 5 червня (№ 23).- С. 2.
- М. Емінеску. До зірки. Переклад С. Келара (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. До зірки. Переклад Г. Кочура (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. До зірки. Переклад О. Страшенко (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. Зоря. Переклад М. Ігнатенка (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. Зоря. Переклад В. Швеця (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. Між птахами. Переклад Д. Павличка (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. О мамо! Переклад Д. Павличка (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. Спить на дереві, вмостившись... Переклад Д. Павличка (аудіо) (укр.)
- М. Емінеску. Я романтиком лишаюсь. Переклад Д. Павличка (аудіо) (укр.)