Вільнянський Соломон Йосипович

Вільнянський Соломон Йосипович
Народився 28 травня 1885(1885-05-28)
місто Павлоград, Російська імперія
Помер 8 жовтня 1966(1966-10-08) (81 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Харківський юридичний інститут (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»)
Галузь правознавство
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Звання професор
Ступінь доктор юридичних наук
Відомі учні Маслов Василь Пилипович і Q97275104?
Нагороди

Вільнянський Соломон Йосипович (нар. 28 травня 1885, м. Павлоград пом. 8 жовтня 1966, м. Харків) український вчений-правознавець, директор Харківського юридичного інституту (1948—1950), професор, заслужений діяч науки УРСР.

Біографія

Народився 28 травня 1885 року у місті Павлограді Катеринославської губернії (нині Дніпропетровська область).

Навчався у Женевському університеті (1904—1906). У 1910 році закінчив юридичний факультет Харківського університету. З 1912 по 1917 роки займався адвокатською діяльністю в місті Харкові. У 19171918 роках працював у редакції «Известий» (м. Харків), у 19181920 роках — консультантом НКЮ УРСР.

У 19201930 роках — викладач, професор Інституту народного господарства у Харкові; 19301937 роках — професор Інституту радянського будівництва і права, з 1937 року — завідувач кафедри цивільного права Харківського юридичного інституту; у 19381940 роках — професор кафедри цивільного права. У 19411944 роках — професор, завідувач кафедри цивільного права, заступник директора Казанського юридичного інституту. У 19441947 роках — заступник директора з наукової та навчальної роботи та завідувач кафедри цивільного права Харківського юридичного інституту; у 19481950 роках — директор Харківського юридичного інституту. У 19501960 роках — завідувач кафедри цивільного права; з 1960 року — професор цієї кафедри.

Помер Соломон Йосипович Вільнянський 8 жовтня 1966 року.

Наукова діяльність

Соломон Вільнянський займався дослідженнями проблем загальної теорії права, цивільного права, джерелами цивільного права, ролі судової практики в застосуванні до цивільного права, кредитно-розрахунковими відносинами, тлумаченням норм права і співвідношення норм моралі і права. У 1928 році отримав професорське звання, а в 1947 році отримав науковий ступінь доктора юридичних наук[1][2]. Був науковим керівником 20 кандидатів юридичних наук[3].

Автор 80 наукових праць[3]: ​​монографій, підручників і наукових статей. Серед робіт Вільнянського найбільше значення мали «Положення про державні підряди і постачання: Практ. коментарі та матеріали» (1926) і« Кредитно-розрахункові відносини: Учб. посіб.» (1955), «Лекції по радянському цивільному праву. Ч. 1.» (1958) і «Радянське цивільне право: Учеб. посіб. Ч. 1.» (1966). Автор практичних коментарів до Цивільного процесуального кодексу Української РСР 1922 і 1963 років. У 1957 році увійшов до редакційної колегії журналу «Вісті вищих навчальних закладів. Правознавство»[4][5].

Нагороди

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1945), медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.».

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.