Вільхуватка (притока Козинки)
Вільхуватка[1][2][3] — річка в Україні й Росії у Великобурлуцькому й Валуйському районах Харківської й Бєлгородської областей. Права притока річки Козинки (басейн Сіверського Дінця).
| Вільхуватка | |
|---|---|
| Витік | у селі Вільхуватка |
| • координати | 50°10′28″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. |
| Гирло | Козинка |
| • координати | 50°10′46″ пн. ш. 37°38′21″ сх. д. |
| Басейн | Сіверського Дінця |
| Країни: | |
| Довжина | ~9,85 км |
| Ідентифікатори і посилання | |
Опис
Довжина річки приблизно 9,85 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 9,06 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,09[3]. Формується декількома струмками та загатами. На деяких ділянках річка пересихає[3].
Розташування
Бере початок у селі Вільхуватка. Тече переважно на північний схід через село Чугунівку і на північно-західній околиці села Бутирка впадає в річку Козинку, праву притоку річки Осколу.
Цікаві факти
- На лівому березі річки пролягає автошлях Т 2104[3] (територіальний автомобільний шлях в Україні, Харків — Старий Салтів — Вовчанськ — Білий Колодязь — Приколотне — пункт контролю Чугунівка. Проходить територією Харківського, Вовчанського та Великобурлуцького районів Харківської області.).
- У XX столітті на річці існували молочно-тваринна ферма (МТФ), газгольдер та декілька газових свердловин[2], а у XIX столітті — багато вітряних млинів[1].
Примітки
Джерела
- [http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-15/ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXII, лист: 15. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии.
- Топографічна карта Главного штабу M-37-064. Вільхуватка. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- Річка Вільхуватка на Google.Maps
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.