Вілібальд Бессер

За походженням австрієць (або німець[2]), син Самуеля Ґоттліба та його дружини Марії Йозефи фон Занзенгофер. Почав навчання в Інсбруку. Рано зостався сиротою, з 1797 року виховувався у родича матері — професора ботаніки, хімії Львівського університету С. Б. Шиверека. Закінчив у Львові гімназію та університет. У 1805 році разом з родичем переїхав до Кракова, де закінчив університет. 31 грудня 1807 року став доктором медицини. З 1808 року асистент клініки у Кракові.

Разом з наступником Шіверека професором Шультесом здійснив кілька наукових мандрівок околицями Кракова, Карпатами (Криниця, Сондеччина, Баб'я Гора). У 1809 році запрошений Чацьким Тадеушем працювати вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Вищій Волинській гімназії (з 1818 року — Крем'янецького ліцею) у Крем'янці. На цих посадах працював до 1831 року. У Крем'янці також працював лікарем. У 1821 році підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Крем'янці зробив кілька наукових мандрівок Волинню, Поділлям, Україною, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам'янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв'язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де ліквідував ботсад.

1834—1838 — ординарний професор ботаніки Київського університету (викладав латиною, не знав російської[3]).

У 1841 році повернувся до Крем'янця. Був похований на василіянському кладовищі міста.[3]

Був першим дослідником (на початку 19 століття) флори Поділля (зокрема, Товтр та Придністров'я).
Основні праці присвячено питанням систематики рослин та флористики. Найбільш відомі:

• (лат. «Primitiae Florae Haliciae Austriacae utriusque» «Вступ до флори Австрійської Галичини») (1809) — двотомна праця про флору Галичини; список, опис 1215 видів рослин, головно насіннєвих, у тому числі 24 нових[2]
• «Enumeratio plantarum hucusque in Volhynia, Podolia, Gub. Kiioviensi…» (1822) — праця про флору значної частини Правобережної України
• «Apercu de la geographie botanique de Volhynie et de Podolie» (1823).
• пол. «Rzut oka na geografję fizyczną Wołynia i Podola» (Вільнюс, 1827); в ній викладено опис флори Волині, Поділля, подано різницю між ними.

Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається у Національному Гербарію України.

Він описав близько 100 нових видів рослин, деякі з них:

• Aconitum lycoctonum L. subsp. lasiostomum (Rchb. ex Besser) K.Warncke — Аконіт Бессера
• Allium volhynicum Besser
• Carlina onopordifolia Bess. ex Szafer et al. — Відкасник татарниколистий
• Euphorbia volhynica Besser — Молочай волинський
• Pedicularis exaltata Bess. — Шолудивник високий
• Роа versicolor Besser — Тонконіг різнобарвний
• Salvia cremenecensis Besser — Шавлія кременецька
• Senecio besserianus Minder. — Жовтозілля бессера
• Schivereckia podolica (Bess.) Andrz. — Шиверекія подільська
• Scutellaria verna Bess. — Шоломниця весняна

• Кагало О. Видатні постаті природничої науки Галичини: Вілібальд Бессер // Вісник наукового товариства імені Тараса Шевченка. — С. 303—305.
• Любінська Л. Г. Історія вивчення флори Кам'янця-Подільського // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — С. 23; портрет.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 423.
• Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 474—475. — ISBN 8304034840S. (пол.)
• Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. (рос.)

• Список ботаніків за скороченням