Вінфрід Георг Зебальд

Зебальд народився у містечку Вертах другою дитиною в сім'ї Рози Еґельгофер і Георга Зебальда. Мав старшу сестру Гертруду, що народилася 1941 р., і молодшу — Беату — 1951 р.

З 1948 до 1963 Зебальд жив на півдні Німеччини, в альпійському селі Зонтгофен.

Батько, Георг — син залізничника, починав вчитися на слюсаря, а в 1929 вступив до армії. Будучи солдатом Вермахту, піднявся до рангу капітана. До 1947 був у французькому воєнному полоні. З середини п'ятдесятих років, завершуючи сімдесят першим роком служив у Бундесвері (останнім часом у званні полковника). Проте, найбільше чоловічий вплив на Зебальда справляв дідусь по материній лінії, що 40 років пропрацював сільським жандармом.

Мати у 1943 році, напередодні народження сина пережила бомбардування в батьківському містечку Бамберг. З 1954 навчається в гімназії «Марія Штерн» в Імменштадті, потім з 1955 — в середній школі Оберстдорфа, де в 1963 і отримує атестат зрілості. 1956 помирає дід. Звільнений з військової служби за станом здоров'я, (порок серця) Зебальд поступив до Фрайбурзького університету, а потім зміг перейти до сусіднього університету Фрібура), котрий закінчив 1966 року бакалавром. 1966 року емігрує до Англії, де одружується в 1967 році зі своєю подругою кінця шкільних років. 1976 переїхав разом із дружиною та дочкою до Хінгема в парафіяльний будинок у вікторіанському стилі із величезним напів здичавілим садом.[3]

1968 року пише магістерську про Карла Штернгайма. Згодом Зебальд стає лектором університету Манчестера; рік також викладає англійську та німецьку мови у приватній школі-інтернаті «Institut auf dem Rosenberg» в Санкт-Галлені. З 1970 року викладає в Університеті Східної Англії в Норвічі, пише докторську дисертацію про Альфреда Дебліна 1988 року стає професором європейськоїї літератури. З 1996 року — член німецької Академії мови і літератури.

Зебальд помер 14 грудня 2001 р. в результаті серцевого нападу в автомобільній аварії, в котру потрапив разом із дочкою Анною. Похований на кладовищі святого Андрія в Норвічі.

Свої імена Вінфрід і Георг, Зебальд відкинув. Вінфрід для нього було надто «нацистське» ім'я; родина та друзі кликали його Макс. Тісна дружба поєднує його з письменником Майклом Гамбургером, який переклав деякі Зебальдові твори англійською.

Забальдів літературний доробок був написаний головним чином з кінця 1980-х років. Хоча в Німеччині до середини дев'яностих як письменник він залишався маловідомим. Велику популярність здобув у Великій Британії, США та Франції, його тексти перекладала Сьюзен Зонтаґ. Сьогодні Зебальд — один із найобговорюваніших німецькомовних авторів.

Багато текстів помітно меланхолійні. Важливим є питання про сенс та функції пам'яті. Автор присвячує твори травмованим людям: вигнанцям, які, як і Зебальд-оповідач, залишили свою країну і в чужій намагаються переорієнтуватися. Особливе значення для письменника має питання німецько-єврейських відносин. У підлітковому віці він був обурений мовчанням батькового покоління про події війни і про Голокост. Пізніше спрямовував свою критику також і проти мовчання літератури і суспільства, що проігнорвали знищення німецьких міст бомбардуваннями союзників. Аргументаційна дія есеїста і критика Зебальда безсумнівна. Професійно вів суперечку за моральну цілісність Альфреда Андерша, що мав певне відношення до Третього Рейху, яку він розв'язав в есе надрукованому 1993 року в журналі[4]. Врешті став підтримкою для германістики у Великій Британії і посередником німецькомовної літератури в англосакському просторі.

• В. Ґ. Зебальд. Аустерліц. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2020[5]
• В. Ґ. Зебальд. Кільця Сатурна. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2021[6]

• Elena Agazzi: La grammatica del silenzio di W. G. Sebald. Artemide, Roma 2007, ISBN 978-88-7575-046-6.
• Marcel Atze / Franz Loquai (Hgg.): Sebald. Lektüren. Ed. Isele, Eggingen 2005, ISBN 3-86142-363-4.
• Marcel Atze: Sebald in Freiburg, Deutsche Schillergesellschaft, Marbach am Neckar 2014 (Reihe Spuren, Heft 102). ISBN 978-3-937384-89-4
• Heinz L. Arnold (Hg.): W. G. Sebald. Text + Kritik, Heft 158, 2003, ISBN 3-88377-728-5.
• Klaus Bonn: Homoerotik, Hasard, Hysterie unter anderem. Zur Figuration der Männlichkeit bei W. G. Sebald. In Forum Homosexualität und Literatur, Nr. 49. Siegen 2007, ISSN 0931-4091, S. 5–40.
• Ulrich von Bülow et al. (Hgg.): Wandernde Schatten. W. G. Sebalds Unterwelt. Marbacher Katalog Nr. 62. Deutsche Schillergesellschaft, Marbach 2008, ISBN 978-3-937384-45-0.
• Jo Catling / Richard Hibbit (Hgg.): Saturn's Moons, W. G. Sebald — A Handbook. LEGENDA Modern Humanities Research Association and Maney Publishing 2011, ISBN 978-1-906540-02-9.
• Scott Denham / Mark McCulloh: W. G. Sebald: History — Memory — Trauma. De Gruyter, Berlin / New York 2006, ISBN 3-11-018274-2.
• Thomas Diecks. Sebald, W. G.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 106 f. (Digitalisat).
• Anton Distler: Kein Verstehen ohne fundamentale Ontologie. Eine philosophische Analyse des Werks von W. G. Sebald aufgrund der «existentiellen Psychoanalyse» Jean-Paul Sartres. Königshausen & Neumann, Würzburg 2008, ISBN 978-3-8260-3812-9.
• Anne Fuchs: «Die Schmerzensspuren der Geschichte.» Zur Poetik der Erinnerung in W. G. Sebalds Prosa. Böhlau, Köln 2004, ISBN 3-412-08104-3.
• Rüdiger Görner (Hg.): The Anatomist of Melancholy: Essays in Memory of W. G. Sebald. Iudicium, München 2003, ISBN 3-89129-774-2.
• Rüdiger Görner: W. G. Sebald — Gespräch mit Lebenden und Toten. Bogen 48, Hanser, München / Wien 2001, ISBN 3-446-20032-0.
• Mario Gotterbarm: Die Gewalt des Moralisten. Zum Verhältnis von Ethik und Ästhetik bei W. G. Sebald. Wilhelm Fink, Paderborn 2016, ISBN 978-3770560684.
• Christina Hünsche: Textereignisse und Schlachtenbilder. Eine sebaldsche Poetik des Ereignisses. Aisthesis, Bielefeld 2012, ISBN 978-3-89528-903-3.
• Franz Loquai: W. G. Sebald. Edition Isele, Eggingen 1997, ISBN 3-86142-103-8.
• Gerhard Köpf (Hg.): Mitteilungen über Max. Marginalien zu W. G. Sebald. Laufen, Oberhausen 1998, ISBN 3-87468-142-4.
• Michael Krüger (Hg.): W. G. Sebald zum Gedächtnis. Akzente. Zeitschrift für Literatur, Heft 1, 2003.
• Florian Lehmann: Realität und Imagination. Photographie in W. G. Sebalds Austerlitz und Michelangelo Antonionis Blow Up. University of Bamberg Press, Bamberg 2013, ISBN 978-3-86309-140-8.
• Sigurd Martin, Ingo Wintermeyer (Hgg.): Verschiebebahnhöfe der Erinnerung. Zum Werk W. G. Sebalds. Königshausen & Neumann, Würzburg 2007, ISBN 978-3-8260-3384-1.
• James P. Martin: The crisis of cultural knowledge in [Michael Koehlmeier's «Telemach», Christoph Ransmayr's «Morbus Kitahara» and W. G. Sebald's «Die Ringe des Saturn». Washington 2004, OCLC 177275147 (дисертація Georgetown University Washington D.C. 2004, 227 с.).
• Mark McCulloh: Understanding W.G. Sebald. University of South Carolina Press, Columbia, SC 2003, ISBN 1-57003-506-7.
• Tanja Michalsky: Zwischen den Bildern. W.G. Sebalds Gewebe der Erinnerung, in: Peter Geimer, Michael Hagener (Hgg.): Nachleben und Rekonstruktion. Vergangenheit im Bild, Wilhelm Fink, München 2012, ISBN 978-3-7705-5339-6, S. 251—275.
• Bettina Mosbach: Figurationen der Katastrophe. Ästhetische Verfahren in W. G. Sebalds «Die Ringe des Saturn» und «Austerlitz». Aisthesis, Bielefeld 2008, ISBN 978-3-89528-645-2.
• Michael Niehaus, Claudia Öhlschläger (Hgg.): W. G. Sebald. Politische Archäologie und melancholische Bastelei. Erich Schmidt Verlag, Berlin 2006, ISBN 3-503-07966-1.
• Susanne Schedel: «Wer weiß, wie es vor Zeiten wirklich gewesen ist?» Textbeziehungen als Mittel der Geschichtsdarstellung bei W. G. Sebald. Königshausen & Neumann, Würzburg 2004, ISBN 3-8260-2728-0.
• Fridolin Schley: Kataloge der Wahrheit: Zur Inszenierung von Autorschaft bei W. G. Sebald. Göttingen: Wallstein, 2012, ISBN 978-3-8353-0960-9.[7]
• Peter Schmucker: Grenzübertretungen: Intertextualität im Werk von W. G. Sebald. De Gruyter (Spectrum Literaturwissenschaft / Spectrum Literature) 2012, ISBN 978-3-11-027835-4.
• Uwe Schütte: Weil nicht sein kann, was nicht sein darf. Anmerkungen zu W. G. Sebalds Essay über Jurek Beckers Romane, in: Sinn und Form 2/2010, S. 235—242.
• Uwe Schütte: W. G. Sebald. Einführung in Leben und Werk. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2011, ISBN 978-3-8252-3538-3.

Зовнішні зображення
	Max Sebald

• Повна бібліографія творів Зебальда
• Professor Max Sebald, University of East Anglia
• Jaggi, Maya (20 грудня 2001). The last word. The Guardian. Останнє інтерв'ю
• Mitchelmore, Stephen (1 листопада 2004). W. G. Sebald: Looking and Looking Away. Spike Magazine.
• Sebald-Forum
• BBC Radio4 Program: «A German Genius in Britain»