Вінфрід Георг Зебальд
В. Г. Зебальд | |
---|---|
Вінфрід Георг Зебальд | |
| |
Псевдо | Макс Зебальд |
Народився |
18 травня 1944 Вертах, Кемптен (Альгой), Німеччина |
Помер |
14 грудня 2001 (57 років) Норфолк, Англія ·серцева недостатність |
Громадянство | Німеччина |
Діяльність | письменник, професор, фотограф, літературознавець |
Alma mater | університет Фрайбурга і Університет Фрібура |
Знання мов | англійська і німецька[1] |
Заклад | Манчестерський університет, Університет Східної Англії і Гамбурзький університет |
Членство | Німецька академія мови і поезії |
Magnum opus | Vertigod, The Rings of Saturnd, Аустерліц, Putrid Homeland: Essays on Literatured і On the Natural History of Destructiond |
Нагороди | |
Сайт | wgsebald.de |
Ві́нфрід Ге́орг Зе́бальд, В. Г. Зебальд[2] (нім. Winfried Georg Sebald; нар. 18 травня 1944, Вертах, Кемптен (Альгой), Німеччина — пом. 14 грудня 2001, Норфолк, Англія) — німецький письменник та літературний критик.
Життєпис
Зебальд народився у містечку Вертах другою дитиною в сім'ї Рози Еґельгофер і Георга Зебальда. Мав старшу сестру Гертруду, що народилася 1941 р., і молодшу — Беату — 1951 р.
З 1948 до 1963 Зебальд жив на півдні Німеччини, в альпійському селі Зонтгофен.
Батько, Георг — син залізничника, починав вчитися на слюсаря, а в 1929 вступив до армії. Будучи солдатом Вермахту, піднявся до рангу капітана. До 1947 був у французькому воєнному полоні. З середини п'ятдесятих років, завершуючи сімдесят першим роком служив у Бундесвері (останнім часом у званні полковника). Проте, найбільше чоловічий вплив на Зебальда справляв дідусь по материній лінії, що 40 років пропрацював сільським жандармом.
Мати у 1943 році, напередодні народження сина пережила бомбардування в батьківському містечку Бамберг. З 1954 навчається в гімназії «Марія Штерн» в Імменштадті, потім з 1955 — в середній школі Оберстдорфа, де в 1963 і отримує атестат зрілості. 1956 помирає дід. Звільнений з військової служби за станом здоров'я, (порок серця) Зебальд поступив до Фрайбурзького університету, а потім зміг перейти до сусіднього університету Фрібура), котрий закінчив 1966 року бакалавром. 1966 року емігрує до Англії, де одружується в 1967 році зі своєю подругою кінця шкільних років. 1976 переїхав разом із дружиною та дочкою до Хінгема в парафіяльний будинок у вікторіанському стилі із величезним напів здичавілим садом.[3]
1968 року пише магістерську про Карла Штернгайма. Згодом Зебальд стає лектором університету Манчестера; рік також викладає англійську та німецьку мови у приватній школі-інтернаті «Institut auf dem Rosenberg» в Санкт-Галлені. З 1970 року викладає в Університеті Східної Англії в Норвічі, пише докторську дисертацію про Альфреда Дебліна 1988 року стає професором європейськоїї літератури. З 1996 року — член німецької Академії мови і літератури.
Зебальд помер 14 грудня 2001 р. в результаті серцевого нападу в автомобільній аварії, в котру потрапив разом із дочкою Анною. Похований на кладовищі святого Андрія в Норвічі.
Свої імена Вінфрід і Георг, Зебальд відкинув. Вінфрід для нього було надто «нацистське» ім'я; родина та друзі кликали його Макс. Тісна дружба поєднує його з письменником Майклом Гамбургером, який переклав деякі Зебальдові твори англійською.
Літературна творчість
Забальдів літературний доробок був написаний головним чином з кінця 1980-х років. Хоча в Німеччині до середини дев'яностих як письменник він залишався маловідомим. Велику популярність здобув у Великій Британії, США та Франції, його тексти перекладала Сьюзен Зонтаґ. Сьогодні Зебальд — один із найобговорюваніших німецькомовних авторів.
Багато текстів помітно меланхолійні. Важливим є питання про сенс та функції пам'яті. Автор присвячує твори травмованим людям: вигнанцям, які, як і Зебальд-оповідач, залишили свою країну і в чужій намагаються переорієнтуватися. Особливе значення для письменника має питання німецько-єврейських відносин. У підлітковому віці він був обурений мовчанням батькового покоління про події війни і про Голокост. Пізніше спрямовував свою критику також і проти мовчання літератури і суспільства, що проігнорвали знищення німецьких міст бомбардуваннями союзників. Аргументаційна дія есеїста і критика Зебальда безсумнівна. Професійно вів суперечку за моральну цілісність Альфреда Андерша, що мав певне відношення до Третього Рейху, яку він розв'язав в есе надрукованому 1993 року в журналі[4]. Врешті став підтримкою для германістики у Великій Британії і посередником німецькомовної літератури в англосакському просторі.
Nach der Natur. Ein Elementargedicht
Слідом за природою: елементарна поема (1988) перший Зебальдова літературний твір у вузькому сенсі слова. Перші частини розповідають про художника Матіаса Ґрюневальда і про лікаря та натураліста Георга Вільгельма Стеллера (учасників Другої Камчатської експедиції Windsheim); остання третина відбувається у Вертах. Над змальованими враженнями від подій стоять екзистенційні питання людства та біографія автора.
Schwindel. Gefühle
Запаморочення. Почуття (1990) Зебальд перетворює в чотири тісно переплетені між собою подорожніх розповіді з власного досвіду і меланхолійні спогади про Стендаля та Кафку, маршрутами яких і подорожує герой.
Die Ausgewanderten.Vier lange Erzählungen
Емігранти. Чотири довгі розповіді (1992) Містить історії життя чотирьох людей, побудовані частково на автентичних документах. В Паулеві Берейтері Зебальд втілює свого вчителя початкових класів із Зонтховена, історичному прототипу якого, Арміну Мюллеру як єврею, в нацистську епоху було заборонено навчати німецьких дітей. З вигаданого двоюрідного діда Амброса Адевальда Зебальд робить дворецького одного багатого єврея-американця, що помирає від психічного розладу часто охоплений жахами Першої світової війни. Йоханес Наеґелі, друг головного героя першої розповіді, має риси зебальдового діда. Історія Луїзи Ланценберг в останній частині, розповідає в літературній формі про народжену в 1891 році Тею Франк-Ґ.
Das Buch Die Ringe des Saturn. Eine englische Wallfahrt
Кільця Сатурна «Одне англійське паломництво.» Книга — подорожні нотатки. Я-розповідач мандрує в меланхолійному настрої англійським графством Саффолк.
For Years Now (2001)
Збірка зебальдових коротких віршів англійською.
Austerlitz (2001)
Роман «Аустерліц» вважається шедевром Зебальда. У творі йдеться про пошуки шістдесятилітнім Жаком Аустерліцем свого походження.
Доробок
Літературні твори
- Nach der Natur. Ein Elementargedicht. Greno, Nördlingen 1988, ISBN 3-89190-436-3; Eichborn, Frankfurt am Main, 2001, ISBN 3-8218-4713-1; als Taschenbuch: Fischer, Frankfurt am Main 1995, ISBN 3-596-12055-1.
- Schwindel. Gefühle. Fischer, Frankfurt am Main 1990, ISBN 3-596-12054-3.
- Die Ausgewanderten. Eichborn, Frankfurt am Main 1992, ISBN 3-8218-4093-5.
- Die Ringe des Saturn. Eine englische Wallfahrt. Fischer, Frankfurt am Main 1995, ISBN 3-596-13655-5.
- For years now. 2001.
- Austerlitz. Hanser, München 2001, ISBN 3-446-19986-1; als Taschenbuch: Fischer, Frankfurt am Main 2003, ISBN 3-596-14864-2.
- аудіокнига, читає Міхаель Крюґер / gelesen von Michael Krüger: Hörverlag, München 2017, 9 CD.
- Unerzählt, 33 Texte. Hanser, München, 2003.
- Campo Santo. Herausgegeben von Sven Meyer. Hanser, München 2003, ISBN 3-446-20356-7.
- Über das Land und das Wasser. Ausgewählte Gedichte 1964—2001. Herausgegeben von Sven Meyer. Hanser, München 2008.
Есеїстика і літературознавство
- Carl Sternheim: Kritiker und Opfer der Wilhelminischen Ära. Kohlhammer, Stuttgart 1969.
- Der Mythus der Zerstörung im Werk Döblins. Ernst Klett, Stuttgart 1980.
- Die Beschreibung des Unglücks. Zur österreichischen Literatur von Stifter bis Handke. 1985.
- A radical stage: theatre in Germany in the 1970s and 1980s. (Radikale Bühne — Theater in Deutschland in den 1970er und 1980er-Jahren.) Herausgegeben von W.G. Sebald. Berg, Oxford 1988.
- Unheimliche Heimat. Essays zur österreichischen Literatur. 1991.
- Logis in einem Landhaus. (Autorenporträts über Gottfried Keller, Johann Peter Hebel, Robert Walser u.a.) 1998.
- Luftkrieg und Literatur: Mit einem Essay zu Alfred Andersch. 1999.
- Ich möchte zu ihnen hinabsteigen und finde den Weg nicht. Zu den Romanen Jurek Beckers. In: Sinn und Form 2/2010, S. 226—234
Інтерв'ю
- Torsten Hoffmann (Hg.): «Auf ungeheuer dünnem Eis». Gespräche 1971 bis 2001. Fischer-Taschenbuchverlag, Frankfurt am Main 2011, ISBN 978-3-596-19415-5.
Видання українською
- В. Ґ. Зебальд. Аустерліц. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2020[5]
- В. Ґ. Зебальд. Кільця Сатурна. Пер. з німецької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2021[6]
Література
- Elena Agazzi: La grammatica del silenzio di W. G. Sebald. Artemide, Roma 2007, ISBN 978-88-7575-046-6.
- Marcel Atze / Franz Loquai (Hgg.): Sebald. Lektüren. Ed. Isele, Eggingen 2005, ISBN 3-86142-363-4.
- Marcel Atze: Sebald in Freiburg, Deutsche Schillergesellschaft, Marbach am Neckar 2014 (Reihe Spuren, Heft 102). ISBN 978-3-937384-89-4
- Heinz L. Arnold (Hg.): W. G. Sebald. Text + Kritik, Heft 158, 2003, ISBN 3-88377-728-5.
- Klaus Bonn: Homoerotik, Hasard, Hysterie unter anderem. Zur Figuration der Männlichkeit bei W. G. Sebald. In Forum Homosexualität und Literatur, Nr. 49. Siegen 2007, ISSN 0931-4091, S. 5–40.
- Ulrich von Bülow et al. (Hgg.): Wandernde Schatten. W. G. Sebalds Unterwelt. Marbacher Katalog Nr. 62. Deutsche Schillergesellschaft, Marbach 2008, ISBN 978-3-937384-45-0.
- Jo Catling / Richard Hibbit (Hgg.): Saturn's Moons, W. G. Sebald — A Handbook. LEGENDA Modern Humanities Research Association and Maney Publishing 2011, ISBN 978-1-906540-02-9.
- Scott Denham / Mark McCulloh: W. G. Sebald: History — Memory — Trauma. De Gruyter, Berlin / New York 2006, ISBN 3-11-018274-2.
- Thomas Diecks. Sebald, W. G.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 106 f. (Digitalisat).
- Anton Distler: Kein Verstehen ohne fundamentale Ontologie. Eine philosophische Analyse des Werks von W. G. Sebald aufgrund der «existentiellen Psychoanalyse» Jean-Paul Sartres. Königshausen & Neumann, Würzburg 2008, ISBN 978-3-8260-3812-9.
- Anne Fuchs: «Die Schmerzensspuren der Geschichte.» Zur Poetik der Erinnerung in W. G. Sebalds Prosa. Böhlau, Köln 2004, ISBN 3-412-08104-3.
- Rüdiger Görner (Hg.): The Anatomist of Melancholy: Essays in Memory of W. G. Sebald. Iudicium, München 2003, ISBN 3-89129-774-2.
- Rüdiger Görner: W. G. Sebald — Gespräch mit Lebenden und Toten. Bogen 48, Hanser, München / Wien 2001, ISBN 3-446-20032-0.
- Mario Gotterbarm: Die Gewalt des Moralisten. Zum Verhältnis von Ethik und Ästhetik bei W. G. Sebald. Wilhelm Fink, Paderborn 2016, ISBN 978-3770560684.
- Christina Hünsche: Textereignisse und Schlachtenbilder. Eine sebaldsche Poetik des Ereignisses. Aisthesis, Bielefeld 2012, ISBN 978-3-89528-903-3.
- Franz Loquai: W. G. Sebald. Edition Isele, Eggingen 1997, ISBN 3-86142-103-8.
- Gerhard Köpf (Hg.): Mitteilungen über Max. Marginalien zu W. G. Sebald. Laufen, Oberhausen 1998, ISBN 3-87468-142-4.
- Michael Krüger (Hg.): W. G. Sebald zum Gedächtnis. Akzente. Zeitschrift für Literatur, Heft 1, 2003.
- Florian Lehmann: Realität und Imagination. Photographie in W. G. Sebalds Austerlitz und Michelangelo Antonionis Blow Up. University of Bamberg Press, Bamberg 2013, ISBN 978-3-86309-140-8.
- Sigurd Martin, Ingo Wintermeyer (Hgg.): Verschiebebahnhöfe der Erinnerung. Zum Werk W. G. Sebalds. Königshausen & Neumann, Würzburg 2007, ISBN 978-3-8260-3384-1.
- James P. Martin: The crisis of cultural knowledge in [Michael Koehlmeier's «Telemach», Christoph Ransmayr's «Morbus Kitahara» and W. G. Sebald's «Die Ringe des Saturn». Washington 2004, OCLC 177275147 (дисертація Georgetown University Washington D.C. 2004, 227 с.).
- Mark McCulloh: Understanding W.G. Sebald. University of South Carolina Press, Columbia, SC 2003, ISBN 1-57003-506-7.
- Tanja Michalsky: Zwischen den Bildern. W.G. Sebalds Gewebe der Erinnerung, in: Peter Geimer, Michael Hagener (Hgg.): Nachleben und Rekonstruktion. Vergangenheit im Bild, Wilhelm Fink, München 2012, ISBN 978-3-7705-5339-6, S. 251—275.
- Bettina Mosbach: Figurationen der Katastrophe. Ästhetische Verfahren in W. G. Sebalds «Die Ringe des Saturn» und «Austerlitz». Aisthesis, Bielefeld 2008, ISBN 978-3-89528-645-2.
- Michael Niehaus, Claudia Öhlschläger (Hgg.): W. G. Sebald. Politische Archäologie und melancholische Bastelei. Erich Schmidt Verlag, Berlin 2006, ISBN 3-503-07966-1.
- Susanne Schedel: «Wer weiß, wie es vor Zeiten wirklich gewesen ist?» Textbeziehungen als Mittel der Geschichtsdarstellung bei W. G. Sebald. Königshausen & Neumann, Würzburg 2004, ISBN 3-8260-2728-0.
- Fridolin Schley: Kataloge der Wahrheit: Zur Inszenierung von Autorschaft bei W. G. Sebald. Göttingen: Wallstein, 2012, ISBN 978-3-8353-0960-9.[7]
- Peter Schmucker: Grenzübertretungen: Intertextualität im Werk von W. G. Sebald. De Gruyter (Spectrum Literaturwissenschaft / Spectrum Literature) 2012, ISBN 978-3-11-027835-4.
- Uwe Schütte: Weil nicht sein kann, was nicht sein darf. Anmerkungen zu W. G. Sebalds Essay über Jurek Beckers Romane, in: Sinn und Form 2/2010, S. 235—242.
- Uwe Schütte: W. G. Sebald. Einführung in Leben und Werk. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2011, ISBN 978-3-8252-3538-3.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сам письменник волів, щоб його називали Макс, а на письмі використовував акронім В. Г., оскільки імена Вінфрід та Георг здавалися йому надто консервативними.
- В. Г. Зебальд «Доктор Генри Селвин»
- Lettre International (W.G. Sebald: Between the Devil and the Deep Blue Sea — Alfred Andersch. Das Verschwinden in der Vorsehung. In: Lettre International, Heft 20, I. Vj./93
- Роман «Аустерліц» на сайті Комубук
- Роман «Кільця Сатурна» на сайті Комубук
- Feldzüge eines Eroberers in: FAZ vom 4. Dezember 2012, Seite 30
Посилання
Зовнішні зображення | |
---|---|
Max Sebald | |
- Повна бібліографія творів Зебальда
- Professor Max Sebald, University of East Anglia
- Jaggi, Maya (20 грудня 2001). The last word. The Guardian. Останнє інтерв'ю
- Mitchelmore, Stephen (1 листопада 2004). W. G. Sebald: Looking and Looking Away. Spike Magazine.
- Sebald-Forum
- BBC Radio4 Program: «A German Genius in Britain»