Віреончик
Вірео́нчик[3] (Hylophilus) — рід горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці.
? Віреончик | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Віреончик жовтоволий (Hylophilus thoracicus) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види
Виділяють вісім видів:[4]
- Віреончик сіроокий (Hylophilus amaurocephalus)
- Віреончик рудоголовий (Hylophilus poicilotis)
- Віреончик оливковий (Hylophilus olivaceus)
- Віреончик гвіанський (Hylophilus pectoralis)
- Віреончик буроголовий (Hylophilus brunneiceps)
- Віреончик жовтоволий (Hylophilus thoracicus)
- Віреончик чагарниковий (Hylophilus flavipes)
- Віреончик сірошиїй (Hylophilus semicinereus)
Результати ґрунтовного молекулярно-філогенетичного дослідження родини віреонових, які були опубліковані у 2014 році, показали, що рід Віреончик (Hylophilus) був поліфілітичним[5][6]. За результатами цього дослідження один вид, якого раніше відносили до роду Hylophilus, був переведений до роду Віреон (Vireo), один вид був переведений до новоствореного монотипового роду Tunchiornis, і п'ять видів були переведені до відновленого роду Pachysylvia[7][8].
Етимологія
Наукова назва роду Hylophilus походить від сполучення слів дав.-гр. ὑλη — ліс і φιλος — любитель.[9]
Примітки
- Temminck, C. J. (1822). Planche 173. Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux 3 (29). Paris: F. G. Levrault.
- American Ornithologists' Union (1895). Hypothetical List. Check-List of North American Birds (вид. 2nd and rev.). New York: American Ornithologists' Union. с. 331.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Shrikes, vireos, shrike-babblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 лютого 2022.
- D.L. Slager, C.J. Battey, R.W. Bryson Jr., G. Voelker & J. Klicka. A multilocus phylogeny of a major New World avian radiation: The Vireonidae // Molecular Phylogenetics and Evolution. — 2014. — Iss. 80. — P. 95–104. — DOI:.
- David L. Slager; John Klicka. Polyphyly of Hylophilus and a new genus for the Tawny-crowned Greenlet (Aves: Passeriformes: Vireonidae) // Zootaxa. — 2014. — Вип. 3884. — № 2. — С. 194–196. — DOI:.
- Slager, David, noviembre de 2014. «Transferir Hylophilus sclateri para Vireo» Propuesta (655) al South American Classification Committee. En inglés.
- Slager, David, noviembre de 2014. «Revisar la clasificación genérica de 6 especies de Hylophilus: (A) resucitar Pachysylvia y (B) reconocer Tunchiornis» Propuesta (656) al South American Classification Committee. En inglés
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 197. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.