Вітантоніо Ліуцці

Після перемоги у Чемпіонаті Світу з картингу, Ліуцці перейшов до чемпіонату Єврокубок Формули-Рено 2.0, де посів друге місце за підсумками сезону 2001 року. Потім, виступаючи у Німецькій Євросерії Формули-3, зайняв тільки дев'яте місце за підсумками сезону.[3] На Гран-прі Сан-Марино, Міжнародної серії Формули-3 Ліуцці виграв. Після цього у 2003 році компанія Ред Булл підписала з ним контракт на виступ у Формулі-3000. За підсумками цього чемпіонату Вітантоніо зайняв восьме місце. У наступному році Ліуцці перейшов до команди Arden, де виграв сім з десяти гонок і достроково завоював чемпіонський титул за одну гонку до фінішу чемпіонату.[4]

Чемпіонство у Формулі-3000 привернуло увагу команд Формули-1. Багато чуток ширилось про можливий перехід Ліуцці до команди Ferrari. Перші тести він провів за кермом Sauber[5], хоча в результаті Тоні у січні 2005 підписав контракт з командою Red Bull.

Ліуцці за кермом боліду Ред Булл на Гран-прі Великої Британії 2005

На початку сезону ходили чутки, що напарником Девіда Култхарда стане саме Ліуцці. Проте, команда вирішила інакше і замість Вітантоніо місце другого пілота зайняв Крістіан Клін. Ліуцці став тест-пілотом. Незважаючи на гарні результати Кліна у трьох перших гонках сезону, команда у наступних чотирьох «бойовим» пілотом вибрала Ліуцці (як виявилось, ще до початку сезону між пілотами та командою була домовленість, що Крістіан та Вітантоніо будуть по черзі виступати у гонках). У своїй першій гонці Гран-прі Сан-Марино Ліуцці зайняв 8 місце і заробив перші залікові бали у Формулі-1 (це сталося після дискваліфікації пілотів команді БАР). На четвертому етапі Гран-прі Європи Ліуцці приїхав за крок до залікової – 9-тим. Решту сезону він провів як тест-пілот.

Ліуцці за кермом боліду Торо Россо на Гран-прі Канади 2006

Після придбання компанією Ред Булл команди Мінарді у 2007 році Ліуцці був переведений у нову стайню, яка отримала ім'я Торо Россо[6]. На Гран-прі США Ліуцці, після довгої боротьби з Девідом Култхардом та Ніко Росбергом, приїхав восьмим, заробивши перші залікові бали для команди у сезоні. На жаль, це очко так і залишилось єдиним заліковим балом за підсумками сезону.

13 лютого 2007 року Вітантоніо був підтверджений як основний пілот Торо Россо на сезон 2007. Перша частина сезону пройшла для Ліуцці невдало: він часто припускався помилок. Пішли чутки про заміну Вітантоніо на Себастьяна Феттеля чи Себастьєна Бурде. Під кінець чемпіонату Ліуцці став покращувати свої результати. На Гран-прі Китаю він приїхав п'ятим, заробивши таким чином три залікові бали.

Ліуцці на Гран-прі Японії 2009.

10 серпня 2007 року Торо Россо підтвердила, що у 2008 році за кермо боліду сяде Себастьєн Бурде.[7] Таким чином Вітантоніо залишився без місця на наступний сезон. Менеджер Ліуцці, Пітер Коллінс, колишній власник команди Lotus, підтвердив, що Ліуцці хоче залишитись у Чемпіонаті[8]. Він мав перемовини з командою Вільямс, проте не підписав з нею угоду.

10 січня 2008 року було повідомлено про підписання контракту між Вітантоніо Ліуцці та командою Форс Індія. Ліуціі приходив у команду тест-пілотом.

Після переходу Джанкарло Фізікелло 3 серпня 2009 року в Феррарі Ліуцці отримав запрошення стати призовим пілотом команди Форс Індія. На своєму першому Гран-прі сезону в Італії Ліуцці кваліфікувався сьомим і проводив чудову гонку, проте на 22 крузі зійшов через проблеми з трансмісією.