Віце-король

Віце-король (букв. — «заступник короля», пор. «Віце-президент» або «Віце-адмірал») — форма колоніального володіння, за якої правитель колонії (віце-король[1]) наділяється майже необмеженими повноваженнями і є прямим намісником спадкового монарха метрополії.

Віце-король

Посада віце-короля не була і не є спадковою. Віце-королівство управлялося під керівництвом віце-короля або лорда-намісника.

Віце-король

Починаючи з XVI століття титул «віце-король» дарувався монархами деяких європейських держав правителям завойованих для цих держав ними колоній, тож першим віце-королем був Христофор Колумб.

Формально посади віце-короля не існувало (є деякі винятки), наприклад був віце-король Італії[2]. Посада віце-короля не була і не є спадковою. Віце-королями в основному називали генерал-губернаторів.

У Британській Імперії віце-королі зазвичай призначались з-поміж членів правлячої партії та мали широкий спектр прав на підконтрольних територіях: міг видавати акти і розпорядження, рівні за силою до законодавчих, жалувати лицарські титули, керувати військовими силами, тощо. Хоча варто відмітити, що віце-король був частково обмежений іншими органами влади. Підпорядкувався напряму монарху імперії.

Віце-королівства

Деякі держави мали віце-королівства у:

Іспанії

Великобританії

Італії

Неаполь

Швеції

Див. також

Примітки

  1. Дерюжинский В. Ф. Вице-король // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Богарне, Евгений-Наполеон, принц, вице-король Италии // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)
  3. Аргентина // Православная богословская энциклопедия. СПб., 1900—1911.(рос.)
  4. Азія Португальская, Энциклопедическій лексиконъ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.