Вішік Марко Йосипович
Ма́рко (Марк) Йо́сипович Вішік (19 жовтня 1921, Львів — 23 червня 2012, Москва) — радянський та російський математик.
| Вішік Марко Йосипович | |
|---|---|
| Ма́рко Вишик | |
| Народився |
19 жовтня 1921 Львів |
| Помер |
23 червня 2012 (90 років) Москва,Росія |
| Поховання |
:  |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | Тбіліський державний університет |
| Галузь | математика |
| Заклад | МДУ, Інститут проблем механіки РАН |
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Ілія Векуа і Люстернік Лазар Аронович[1] |
| Відомі учні | Nikita Ratanovd[1] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Біографія
Народився 19 жовтня 1921 року у Львові. У восьмирічному віці втратив батька, але, незважаючи на важке матеріальне становище, зумів закінчити класичну польську гімназію імені Яна Кохановського (нині — Львівський художній ліцей), що на вул. Хотинській, 6[2].
1939 року вступив на фізико-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, де у цей час викладали Стефан Банах, Юліус Шаудер, Станіслав Мазур, Броніслав Кнастер та Едвард Марчевський (Шпільрейн). Через початок німецько-радянської війни відправився у евакуацію, частково пішки, частково транспортом добрався до Краснодару, де влаштувався на роботу. Потім — навчався у педагогічному інституті у Махачкалі. Отримав відмову у призові до Червоної Армії, як мешканець Західної України, які, за угодою Сікорського-Майського, належали Польщі.
У 1942 році переїхав до Тбілісі. З відзнакою закінчив Тбіліський університет (1943).
У 1943—1945 роках навчався в аспірантурі Тбіліського математичного інституту імені А. М. Размадзе АН Грузинської РСР у І. Н. Векуа, у 1945 році перевівся до аспірантури МІАН СРСР. Захистив (1947) кандидатську дисертацію, науковий керівник Л. А. Люстерник. У 1951 році захистив докторську дисертацію. Професор кафедри математики Московського енергетичного інституту (1953—1965).
Професор кафедри диференціальних рівнянь механіко-математичного факультету МДУ (1965—1993), у 1993 році перейшов на кафедру загальних проблем керування.
У 1966—1991 роках працював в Інституті проблем механіки АН СРСР. Головний науковий співробітник Інституту проблем передачі інформації РАН (1993).
Праці у області диференціальних рівнянь та функціонального аналізу.
Підготував 41 кандидата наук, 10 з них захистили докторські дисертації.
Автор 236 наукових статей та 3 монографії.
Дружина — Ася Мойсеївна Вішік.
Нагороди та премії
- Почесний член Американської академії мистецтв та наук (1990)[3] (англ.).
- Премія імені І. Г. Петровського (1992).
- Почесний доктор Вільного університету Берліна (2001)[4].
Бібліографія
- Бабин А. В., Вишик М. И. Аттракторы эволюционных уравнений. — М.: Наука, 1989. (рос.)
- Вишик М. И., Фурсиков А. В. Математические проблемы статистической гидромеханики. — М.: Наука, 1980. (рос.)
- Вишик М. И. Фрактальная размерность множеств // Соровский образовательный журнал. — 1998. — № 1. — С. 122—127. (рос.)
Примітки
- Математична генеалогія — 1997.
- Школа № 59 святкує 100-річчя. gazeta.ua. Gazeta.ua. 4 грудня 2008. Процитовано 12 січня 2022.
- Foreign Honorary Members
- Freien Universität Berlin — Mark Vishik. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 8 грудня 2016.
Посилання
- М. С. Агранович, А. В. Бабин, Л. Р. Волевич, А. Ю. Горицкий, А. С. Демидов, Ю. А. Дубинский, А. И. Комеч, М. Л. Краснов, С. Б. Куксин, Г. И. Макаренко, В. П. Маслов, В. М. Тихомиров, А. В. Фурсиков, В. В. Чепыжов, А. И. Шнирельман, М. А. Шубин Марк Иосифович Вишик (к семидесятипятилетию со дня рождения) // УМН. — 1997. — том 52. — выпуск 4 (316). — С. 225—232. (рос.)