Габрієль Ламе

Після закінчення навчання у Політехнічній школі (1817) та Гірничій школі Парижа (1820) Ламе було запрошено, разом з Б. П. Е. Клапейроном, у Росію і в період 1820–1832 років працював в Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, де очолював кафедру механіки, математики, фізики. Протягом шести місяців перебував у відрядженні Англії для дослідження стану залізничних шляхів. У цей період познайомився із знаменитим залізничним інженером Джоржем Стівенсоном.

У 1832 повернувся у Францію. В 1832–1844 — професор фізики Політехнічної школи. Брав активну участь у будівництві залізниць з Парижа у Версаль і у Сен-Жермен-ан-Ле. в 1848–1863 — професор Сорбонни, де очолював кафедру теорії ймовірностей на факультеті наук. Втрата слуху змусила його піти у відставку у 1863. Ламе був членом Паризької академії наук (1843) і багатьох наукових товариств, читав низку курсів: з математичної теорії пружності, з теплотехніки, з теорії еліптичних функцій і т. д.

В рамках досліджень, присвячених теорії пружності разом з Б. П. Е. Клапейроном вивчав (1826) стійкість арок, встановив положення перерізу руйнування для кругової арки сталого поперечного перерізу. Написав у співавторстві мемуар про внутрішню рівновагу твердих тіл з однорідних матеріалів (1833). Автор «Лекцій з математичної теорії пружності твердих тіл» (1852) — першого трактату з теорії пружності.

Отримав визнання завдяки своїй загальній теорії криволінійних координат та їх позначень і дослідження класів еліпсоподібних кривих, тепер відомих як «криві Ламе», що задаються рівнянням

${\displaystyle \left|\,{x \over a}\,\right|^{n}+\left|\,{y \over b}\,\right|^{n}=1}$

де n довільне дійсне число.

Увів поняття еліпсоїда напружень Ламе, вивчивши значення потенціалу на його поверхні. Дослідив (1854) теорію пружної рівноваги сферичних оболонок. Опублікував (1859) роботу про криволінійні координати та їх застосування в механіці і теорії пружності, увів функції Ламе. Розробив (1859) ідеї, що лягли в основу тензорного аналізу. Довів (1840) відсутність розв'язку у цілих числах рівняння ${\displaystyle x^{7}+y^{7}=z^{7}}$. Написав «Курс раціональної математичної фізики» (1865).

На його честь названі параметри Ламе в теорії пружності.

Ламе помер у Парижі в 1870 році. Його ім'я входить у список 72 імен на Ейфелевій вежі.

• Leçons sur les coordonnées curvilignes et leurs diverses applications (Mallet-Bachelier, 1859)
• Leçons sur les fonctions inverses des transcendantes et les surfaces isothermes (Mallet-Bachelier, 1857)
• Leçons sur la théorie analytique de la chaleur (Mallet-Bachelier, 1861)
• Examen des différentes méthodes employées pour résoudre les problèmes de géométrie (Vve Courcier, 1818)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome premier, Propriétés générales des corps—Théorie physique de la chaleur (Bachelier, 1840)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome deuxième, Acoustique—Théorie physique de la lumière (Bachelier, 1840)
• Cours de physique de l'Ecole Polytechnique. Tome troisième, Electricité-Magnétisme-Courants électriques-Radiations (Bachelier, 1840)
• Leçons sur la théorie mathématique de l'élasticité des corps solides (Bachelier, 1852)

• Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 269. — 50 000 прим. (рос.)

• Superellipse (MathWorld) (англ.)
• J. J. O'Connor and E. F. Robertson Gabriel Lamé (англ.)