Галапагоська черепаха
Галапаго́ська, гіга́нтська галапаго́ська або слоно́ва черепа́ха (Geochelone nigra) — найбільша сучасна суходільна черепаха, ендемік дев'яти островів Галапагоського архіпелагу.
? Галапагоська черепаха | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Geochelone nigra (Quoy & Gaimard, 1824) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Geochelone elephantopus | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис та поведінка
Панцир цієї черепахи зливається з ребрами та іншими кістками, тобто є частиною скелету. Коли черепаха відчуває загрозу, вона здатна швидко приховати у панцир голову та шию. Ноги мають тверді луски, що також забезпечують надійний захист.
Дорослі особини можуть важити понад 300 кілограмів і мати розмір 1,2 метрів завдовжки. Зареєстрована максимальна тривалість життя цієї черепахи становить 177 років[1], а за оцінками може досягати і більш ніж 200.
Еволюція і розвиток
На маленьких островах деякі види тварин розвивалися дуже швидко, й часто протягом лише кількох тисяч років виникало багато нових підвидів чи навіть нових видів. Відбулося це в результаті природного відбору, принципи якого вперше сформулював знаменитий натураліст Чарлз Дарвін, коли відвідав Галапагоські острови в Тихому океані.
У спекотну пору черепахи призвичаїлися пити вологу, що стікає з каменів. Черепахи можуть втягувати вологу навіть носом. Якщо вологи нема, черепахи пересуваються до кактусів і відкушують шматочки від їх соковитих стебел. Щелепи черепах і ротова порожнина настільки тверді, що їм не заважають навіть колючки кактусів.
У спекотну пору галапагоські черепахи ховаються в тінь під кущами або виступами скель. Якщо місця мало, черепахи наповзають одна на одну, аби ретельно використати місце в затінку. Це стало можливим через неагресивний характер галапагоських черепах.
Проблема збереження виду
Кількість галапагоських черепах значно скоротилась. Серед ворогів черепах — пацюки і люди. Моряки ловили купи неповоротких черепах і забирали їх на кораблі. Під час довгих переходів морем черепахи ставали чимось на зразок м'ясних консервів.
Підвиди
Підвидом галапагоської черепахи є абінгдонська слонова черепаха (Geochelone nigra abingdoni), останній представник якого Самотній Джордж помер 24 червня 2012 року[2].
Близькі види
Chelonoidis phantasticus (також гігантська черепаха Фернандіна чи гігантська черепаха Нарборо) є членом видового комплексу Chelonoidis nigra[3], який розглядають як підвид C. nigra або навіть окремий вид. Понад 100 років його вважали вимерлим, коли востаннє бачили 1906 року[4]. 17 лютого 2019 року самку цього виду виявили на острові Фернандіна[5][6][4].
Галерея
- Голова самця
Посилання
- AnAge Database: Geochelone nigra
- Proceso de Relaciones Públicas de la Dirección del Parque Nacional Galápagos (24 червня 2012). El mundo pierde al solitario George. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 25 червня 2012.
- Rhodin, A.G.J.; van Dijk, P.P.; Iverson, J.B.; Shaffer, H.B. (2010). Turtles of the World, 2010 Update: Annotated Checklist of Taxonomy, Synonymy, Distribution, and Conservation Status.. Chelonian Research Monographs 5: 000.85–000.164. ISBN 978-0965354097. doi:10.3854/crm.5.000.checklist.v3.2010.
- На Галапагоських островах знайшли представницю виду черепах, який вважали вимерлим більше 100 років. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 березня 2020.
- На островах у Тихому океані знайшли вид черепах, який вважали вимерлим понад 100 років. hromadske.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2020.
- Cassella, Carly. A Rare Giant Tortoise Has Been Found in Galapagos For The First Time Since 1906. ScienceAlert (en-gb). Процитовано 30 березня 2020.