Гальченко Андрій Володимирович

Життєпис

Народився 13 липня 1971 року в Кривому Розі Дніпропетровської області.[4] Проходив навчання в Криворізькому технікумі гірського транспорту за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». У 1995 році закінчив Криворізький технічний університет, спеціальність «Автомобілі та автомобільне господарство». Інженер-механік.

З вересня 1989 року — слюсар Інгулецького спеціалізованого управління проектного будівельно-монтажного об'єднання «Укрмонолітспецбуд».

З 1993 — водій гаража Криворізького гірничорудного інституту, референтом-водієм Академії гірничих наук України.

1996 — інженер Криворізької філії департаменту гірничодобувної промисловості Промислово-фінансової корпорації «Єдині енергетичні системи України»; з серпня 1997 року — інженер виробничо-аналітичного відділу закритого акціонерного товариства «Кривбасрудпром».

З квітня 2000 по 2010 — завідувач «Технологічно-виробничого комплексу», проректор з адміністративно-господарської роботи Криворізького технічного університету.

З квітня 2010 року по листопад 2014 року — заступник Криворізького міського голови, перший заступник Криворізького міського голови.

На виборах в 2014 році був обраний народним депутатом України від виборчого округу № 32 (Дніпропетровська область). Безпартійний. Член депутатської фракції Політичної партії «Опозиційний блок». Член Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлового комунального господарства.[3]

Політика

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над ОРДЛО.[5]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[6].

Примітки
  1. http://www.galchenko-office.com/andrey-galchenko-biography
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18071&skl=9
  3. Народний депутат України VIII скликання. Гальченко Андрій Володимирович.
  4. Гальченко Андрій Володимирович на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  6. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 03.03.2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.