Ганно-Мусіївка
Ганно-Мусіївка (до 2016 — Червоноармійське) — село в Україні, у Солонянському районі Дніпропетровської області.
| село Ганно-Мусіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район/міськрада | Солонянський район |
| Рада | Іверська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA12020150060061432 |
| Облікова картка | Ганно-Мусіївка |
| Основні дані | |
| Населення | 270 |
| Поштовий індекс | 52421 |
| Телефонний код | +380 5669 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°58′53″ пн. ш. 34°13′24″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
88 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52421, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с.Іверське, вул.Кооперативна,26 |
| Сільський голова | Московченко Сергій Володимирович |
| Карта | |
  Ганно-Мусіївка | |
 Ганно-Мусіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Орган місцевого самоврядування — Іверська сільська рада. Населення — 270 мешканців.
Географія
Село Ганно-Мусіївка знаходиться за 3 км від лівого берега річки Базавлук, на відстані 2 км від села Розтання і за 2,5 км від селища Лошкарівка (Софіївський район). По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходять автомобільна дорога Т 0432 і залізниця, станція Лошкарівка за 3 км.
Історія
Ганно-Мусіївка – невелике село, розташоване на окраїні Солонянського району. В окрузі називають – Газетівкою. Знаходиться на межі трьох районів: Солонянського, Софіївського та Нікопольського. До Другої світової війни село було єврейським поселенням, жили тут переважно євреї і створили вони свою організацію під назвою -«Озет». Але згодом стали говорити «озетівка», а далі й зовсім зрозумілішим «Газетівка». Червоноармійське – молоде село. Засноване в 1922-1924 роках. Будівельні роботи проводило ЄКО – єврейське колоніальне суспільство. Будівництво будинків здійснювалося на відстані не ближче чим 600 метрів будинок від будинку. Це з тією метою, щоб люди менше мали можливості спілкуватися. Школа була збудована в одному кінці села, а лікарня в іншому. Протяжність села – 3км. У 1927 році побудований маслозавод. Дахи всіх будинків були покриті червоним лісом. У 1929 році організовано колективне господарство «Озет», об'єднане земельне єврейське товариство. Головою колгоспу довгий час був Абрам Русаков. Господарство спеціалізувалось по землеробству, скотарству, садівництву. У 1939 році по території Азетовки провели радіо. Осінню 1941 року німці захопили село. Більшість євреїв села були вивезені в балку і розстріляні. Під час війни Азетовку називали «маленьким Сталінградом», оскільки по ньому проходила лінія фронту. У 1943 році населення цього села було евакуйоване в сусідні населені пункти. Багато хто виїхав в Біробіджан. Всі будинки, які побудували євреї, були зруйновані і тому, після звільнення села, люди жили в землянках. У 1945 році Азетовку перейменували в село Червоноармійське на честь перемоги Червоної Армії у радянсько-німецькій війні. Після війни село заселяли переселенці із Західної України і Білорусі.