Ганс Бете

Ганс А́льбрехт Бете (нім. Hans Albrecht Bethe; 2 липня 1906 — 6 березня 2005) — німецький фізик-теоретик. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1967 року за внесок у теорію ядерних реакцій, зокрема за відкриття, що стосуються джерел енергії зір.

Ганс Бете
нім. Hans Albrecht Bethe
Ганс Альбрехт Бете
Ганс Альбрехт Бете
Народився 2 липня 1906(1906-07-02)
Німецька імперія
Страсбург, тепер  Франція
Помер 6 березня 2005(2005-03-06) (98 років)
Ітака,  США
Країна  Веймарська республіка,  США
Національність Німець
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Goethe University Frankfurt am Main
Мюнхенський університет
Галузь Фізика
Заклад University of Tübingen
Корнельський університет
University of Manchester
Посада голова
Ступінь докторський ступінь (1928)
Вчителі Арнольд Зоммерфельд
Аспіранти, докторанти Robert Marshakd[1], Джеффрі Ґолдстоун[1], J. J. Sakuraid[1], Francis E. Lowd[1], John Negeled[1], Michel Barangerd[1], Роман Яцків[1], Девід Таулесс[1], John L. Gammel, Jr.d[1], Harold Saul Zapolskyd[1], David Breed Beardd[1] і Mark S Nelkind[1]
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Російська академія наук[2], Американське філософське товариство[3], Американське астрономічне товариство[3] і Американське фізичне товариство[3]
Відомий завдяки: цикл Бете,
формула Бете-Блоха
Батько Albrecht Bethed
У шлюбі з Rose Ewaldd[4]
Родичі Paul Peter Ewaldd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1967)
Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1976)
Автограф
 Ганс Бете у Вікісховищі

Навчався у Франкфуртському та Мюнхенському університетах у 1924—1928 роках. Докторський ступінь здобув 1928 року. У середині 30-х років емігрував з Німеччини спочатку до Великої Британії (1933), потім — до США (1935). Професор Корнельського університету з 1937. 1941 року отримав американське громадянство. Брав участь у роботах, що виконувалися в Манхеттенському проекті.

Основні праці присвячено ядерній фізиці та астрофізиці. Відкрив протон-протонний цикл термоядерних реакцій (1938)[джерело?]. Запропонував шестиступінчастий цикл ядерних реакцій, що пояснює перебіг термоядерних реакцій у масивних зорях, який названо його ім'ям (1938, незалежно запропонований також К. Вайцзеккером). Бете належить формула співвідношення між енергією частинки й довжиною її пробігу в речовині, що є основою сучасних методів вимірювання енергії частинок (1934). 1947 року пояснив Лембів зсув енергетичного рівня електрона внаслідок взаємодії з вакуумом, запровадивши радіаційні поправки до квантової теорії й поклавши початок теорії перенормувань. У теорії елементарних часток широко застосовується рівняння Бете—Солпітера (англ. Bethe-Salpeter equation), що описує систему двох релятивістських частинок, які взаємодіють між собою (1951). Фахівець у галузі теорії твердого тіла, квантової теорії поля, ядерної фізики. Бете є автором або співавтором багатьох монографій[5] з різних галузей теоретичної фізики.

Останні 20 років життя працював у галузі фізики нейтрино, зокрема опублікував серію робіт з проблеми дефіциту сонячних нейтрино.

Вшанування

Нагороди

Названо на честь

Бібліографія
  • Бете Г. Квантовая механика. — М. : Мир, 1965. — 336 с.
  • Бете Г. Лекции по теории ядра. — М. : ИЛ, 1949. — 156 с.
  • Бете Г. Теория ядерной материи. — М. : Мир, 1974. — 238 с.
  • Бете Г., Бечер Р. Ф. Физика ядра. Часть 1: Устойчивые состояния ядер. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1938. — 252 с.
  • Бете Г. Физика ядра. Часть 2: Теоретическая ядерная динамика. — М.-Л. : ГИТТЛ, 1948. — 384 с.
  • Бете Г., Зоммерфельд А. Электронная теория металлов. — М.-Л. : ОНТИ НКТП СССР, 1938. — 316 с.
  • Бете Г., Моррисон Ф. Элементарная теория ядра. — М. : ИЛ, 1958. — 360 с.
  • Бете Г., Солпитер Э. Квантовая механика атомов с одним и двумя электронами. — М. : ГИФМЛ, 1960. — 562 с.
  • Швебер С., Бете Г., Гофман Ф. Мезоны и поля. — М. : ИЛ, 1957. — 1004+514 с.

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49402.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  3. NNDB — 2002.
  4. https://ecommons.cornell.edu/handle/1813/30506
  5. Публикації Ганса Бете (англ.)

Література
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Bernstein Jeremy. «Hans Bethe, Prophet of Energy». New York: Basic Books, 1980. ISBN 978-0-465-02903-7. (англ.)
  3. Bethe Hans A. «The Road from Los Alamos». New York: American Institute of Physics, 1991. ISBN 978-0-88318-707-4. (англ.)
  4. Streeter E.C. «Solving the Solar Enigma: The Story of the Scientists Behind the Discovery of the Sun's Energy Source». Dimension Engineering Press, 2005. ISBN 978-1-888381-12-2. (англ.)
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.