Ганс Гюбнер

Життєпис

Народився в сім'ї художника Юліуса Гюбнера і його дружини Пауліни Бендеман, сестри художника Едуарда Бендемана.

Закінчивши Дрезденську гімназію, навчався в Дрезденському технічному університеті, потім від 1857 року вивчав хімію в Геттінгенському університеті, де 1859 року, захистивши дисертацію «Про акролеїн», став доктором наук. Працював з Робертом Бунзеном у Гейдельберзі і Фрідріхом Кекуле у Генті, де поповнив свої знання в галузі органічної хімії.

Від 1863 року габілітований доктор, продовжив викладацьку роботу в університеті Геттінгена. Від 1870 року як доцент, від 1874 року до своєї смерті 1884 року — як повний професор і директор Генеральної хімічної лабораторії (Хімічний інститут) (до 1882 року спільно з Фрідріхом Велером). Після смерті Велера (1882) продовжив керівництво інститутом до своєї передчасної смерті через інфаркт у віці 46 років.

Протягом 1865—1871 років разом із Ф. Ф. Бейльштейном редагував спеціалізований хімічний журнал «Zeitschrift für Chemie».

Член Геттінгенської академії наук.

Вибрані праці

  • 1870 : Über die Stellung der Wasserstoffatome im Benzol (у співавт.).
  • 1871 : Untersuchungen über Glycerin- und Alkylverbindungen und ihre gegenseitigen Beziehungen (у співавт.).
  • 1873 : Über isomere Dinitrophenole (у співавт.).
  • 1873 : Über Bromtoluole und Verhalten ihrer Wasserstoffatome (у співавт.).
  • 1879 : Nitrosalicylsäuren und die Isomerien der Benzolabkömmlinge.
  • 1881 : Anhydroverbindungen.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.