Ганс Леманн
Ганс Леманн (нім. Hans Lehmann; 24 вересня 1915, Брунсбюттель — 25 листопада 1981, Гамбург) — німецький офіцер-підводник, оберлейтенант-цур-зее крігсмаріне. Останній командир підводного човна-кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Ганс Леманн | |
---|---|
нім. Hans Lehmann | |
| |
Народився |
24 вересня 1915[1] Брунсбюттель, Дітмаршен, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина[1] |
Помер |
25 листопада 1981 (66 років) Гамбург, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | підводник, солдат, Marineoffizier |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Військове звання | Оберлейтенант-цур-зее |
Нагороди | |
Біографія
В листопаді 1938 року вступив в крігсмаріне. Служив на тральщиках, в в лютому-березні 1940 року — на крейсері «Адмірал Гіппер». В червні 1942 року переведений в підводний флот. Кілька місяців прослужив вахтовим офіцером на підводних човнах U-359 і U-454. З 23 вересня 1943 року — командир U-997 (Тип VII-C/41), на якому зробив 7 походів (провівши в морі в цілому 167 днів), переважно в води Арктики. Після отримання наказу про капітуляцію привів човен в Деррі і здався.
Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 1708 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 4287 тонн.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7 грудня 1944 | ВО-229 | Патрульний катер | 105 | 36 | 23 | СРСР | ||
22 квітня 1945 | Idefjord
(пошкоджений) |
Торговий пароплав | 4,287 | Баласт | ? | 1 | Норвегія | PK-9 |
Онега | 1,603 | 42 | 5 | СРСР |
Звання
- Матрос-єфрейтор (1 січня 1939)
- Боцмансмат (2 лютого 1940)
- Боцман резерву (1 липня 1940)
- Лейтенант-цур-зее резерву (1 квітня 1941)
- Оберлейтенант-цур-зее резерву (1 квітня 1943)
Нагороди
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Спортивний знак СА в бронзі
- Нагрудний знак мінних тральщиків (1940)
- Залізний хрест
- 2-го класу (1940)
- 1-го класу (27 травня 1942)
- Нагрудний знак флоту (17 червня 1942)
- Нагрудний знак підводника (27 травня 1943)
- Німецький хрест в золоті (28 грудня 1944)
- Фронтова планка підводника в сріблі (березень 1945)
- Лицарський хрест Залізного хреста (8 травня 1945)
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 142. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1