Ганс Франк
Ганс Міхаель Франк (нім. Hans Frank) (23 травня 1900 — 16 жовтня 1946) — німецький політичний діяч, один із нацистських лідерів.
Ганс Франк Hans Frank | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | посада запроваджена | |
Наступник: | посада скасована | |
Ім'я при народженні: | нім. Hans Michael Frank | |
Народження: |
23 травня 1900 Карлсруе | |
Смерть: |
16 жовтня 1946 (46 років) Нюрнберг | |
Країна: | Німеччина[1] | |
Релігія: | Католицька церква | |
Освіта: | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана | |
Ступінь: | доктор праваd[2] | |
Партія: | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |
Шлюб: | Brigitte Frankd | |
Діти: | Niklas Frankd | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1914-1945 | |
Звання: | рядовий | |
Битви: | Перша Світова Війна Друга Світова Війна | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Рання біографія і політична кар'єра
Народився у Карлсруе.
В кінці Першої світової війни у 1918 році добровольцем пішов на фронт.
З жовтня 1923 — член нацистської партії. 3 1930 — депутат рейхстагу, У 1933—1934 — міністр юстиції Баварії. В 1934—1939 — міністр юстиції нацистської Німеччини.
Генерал-губернатор Генеральної губернії
З 1939 до 1945 — генерал-губернатор Генеральної губернії, з центром осідку в Кракові. Виходячи із стратегічного положення Галичини — території, наближеної до зони військових дій Франк ставив своїм підлеглим завдання утримувати тут спокій і стабільність. Завдяки його політиці Галичина була відносно стабільним краєм, що давало можливість німецькому керівництву успішно заготовляти продовольство та набирати робітників до Німеччини.
До літа 1943 масові репресії у Галичині зачепили в основному євреїв. Одним із елементів його політичної лінії було підтримання і розпалювання українсько-польської ворожнечі. Толерував обмежену культурну і допомогову діяльність Українського центрального комітету в Кракові та ін. Однак головною метою на дальшу перспективу вважав повну германізацію Галичини.
6 травня 1945 був заарештований американським спецпідрозділом. На Нюрнберзькому процесі засуджений до страти через повішення.
Особисте життя
2 серпня 1925 року одружився з секретаркою Брігіттою Гербст (25 грудня 1895 — 9 березня 1959). У подружжя народились 5 дітей, кожна дитина народилася в Мюнхені:
- Зіґрід (13 березня 1927 — ???, Південна Африка)
- Норман (3 червня 1928—2010)
- Брігітта (13 січня 1935—1981) — наклала на себе руки
- Міхаель (15 лютого 1937—1990)
- Ніклас (9 березня 1939)
Любив шахи. Мав одну з найкращих у світі шахових бібліотек. Під час війни організовував шахові турніри, чемпіонати Генерал-губернаторства, в яких брали участь видатні російські та українські шахісти: О. Алехін, Ю. Боголюбов, Ф. Богатирчук.
Оцінка особистості
В 1987 році Ніклас Франк написав книгу про свого батька «Батько: зведення рахунків». В ній Ніклас різко негативно відгукнувся про свого батька: назвав його «слизьким гітлерівським фанатиком» і не повірив у його каяття під час Нюрнберзького процесу.
Нагороди
- Золотий партійний знак НСДАП (1933)
- Орден крові (№ 532; 1934)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Великий хрест ордена Святих Маврикія та Лазаря (1936)
- Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Данцигський хрест 1-го класу (1940)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу (1940)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» у бронзі, сріблі і золоті (25 років)
Галерея
- 18 рейхсляйтерів (у першому ряду) на 10-у партійному з'їзді (Нюрнберг, вересень 1938). Справа наліво: Мартін Борман, Роберт Лей, Вільгельм Фрік, Ганс Франк, Франц фон Епп, Йозеф Геббельс, Вальтер Бух.
- Генерал-губернатор Франк під час поліцейського параду в Кракові (1939)
- Франк виголошує промову під час поліцейського параду в Кракові (1939)
- Парад у Станіславі (сьогодні - Івано-Франківськ) з нагоди візиту генерал-губернатора Франка (стоїть під прапором Третього Рейху) (жовтень 1941)
- Франк у Станіславі (жовтень 1941)
- Франк відвідує лісозаготовки (Польща)
- Франк і офіцери спецслужб Рейху в Королівському палаці Кракова
- Франк - посередині
- Франк - посередині
- Франк - другий праворуч
- Франк - посередині
- Франк приймає українську делегацію в Королівському палаці Кракова
- Франк і Артур Зейсс-Інкварт
- Франк (ліворуч) і Вацлав Кшептовський
- Вацлав Кшептовський перед Франком
- Франк - праворуч
- Франк у своїй камері (листопад 1945)
- Франк під час судового засідання
- Франк (посередині) плі час судового засідання (1946)
- Тіло Франка після страти
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X.
- Fest, Joachim C. and Bullock, Michael (trans.) «Hans Frank — Imitation of a Man of Violence» in The Face of the Third Reich New York: Penguin, 1979 (orig. published in German in 1963), pp. 315—331. ISBN 978-0201407143.
- Schenk, Dieter (2006). Hans Frank: Hitlers Kronjurist und General-Gouverneur. Frankfurt am Main, S. Fischer Verlag. ISBN 978-3-10-073562-1 (in German).
Примітки
- LIBRIS — 2018.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118534742 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.