Гаральд Вайнріх

Гаральд Вайнріх (нім. Harald Weinrich; 24 вересня 1927, Вісмар, Мекленбург-Передня Померанія — 27 лютого 2022) — німецький філолог-романіст, філософ, історик мови та літератури, літературознавець, есеїст та перекладач, протягом десятиліть вносив свій внесок у становлення французької та німецької культур, один з найбільш відомих і визнаних німецьких учених-гуманітаріїв. Член кількох академій і німецького ПЕН-клубу (Міжнародної асоціації поетів, драматургів, редакторів та романістів).

Гаральд Вайнріх
нім. Harald Weinrich
Народився 24 вересня 1927(1927-09-24)[1]
Вісмар
Мекленбург-Передня Померанія
Помер 27 лютого 2022(2022-02-27)[2] (94 роки)
Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2]
Місце проживання Мюнхен
Країна  Німеччина
Національність німець
Діяльність мовознавець, письменник, викладач університету, романіст, класицист
Alma mater Вестфальський університет імені Вільгельма
Заклад Колеж де Франс
Звання професор
Членство Академія делла Круска, Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanitiesd, Німецька академія мови і поезії, Баварська академія витончених мистецтвd, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd, Європейська академія[3] і Verein Deutsche Sprached[4]
Нагороди
Баварський орден Максиміліана За досягнення в науці та мистецтві (з 1980 року)

Життєпис

Гаральд Вайнріх захистив дисертацію у Вестфальському університеті імені Вільгельма. Викладав у Кілі, Кельні, Білефельді, у «Wissenschaftskolleg» Берлін. У 1978—1992 роках очолював у Мюнхенському університеті кафедру німецької мови як іноземної (нім. DaF). Викладав у Колеж де Франс на кафедрі романських мов і літератур (1992—1998), також викладав у Пізанському, Мічиганському та Принстонському університетах.

В даний час Гаральд Вайнріх, діяльний пенсіонер, мешкає і продовжує працювати у місті Мюнхені.

Наукові інтереси

Інтеркультурна (транснаціональна) література, фонологія і граматика німецької та французької мови, культура мови, лінгвістика брехні, філософія часу, пам'яті і забуття.

Праці
  1. «Das Ingenium Don Quijotes» (1956)
  2. «Phonologische Studien zur romanischen Sprachgeschichte» (1958)
  3. «Tempus — Besprochene und erzählte Welt» (1964)
  4. «Linguistik der Lüge» (1965)
  5. «Literatur für Leser» (1971)
  6. «Textgrammatik der französischen Sprache» (1982)
  7. «Wege der Sprachkultur» (1985)
  8. «Textgrammatik der deutschen Sprache» (1993)
  9. «Lethe. Kunst und Kritik des Vergessens» (1997)
  10. «Kleine Literaturgeschichte der Heiterkeit» (2001)
  11. «Knappe Zeit. Kunst und Ökonomie des befristeten Lebens» (2004)
  12. «Wie zivilisiert ist der Teufel? Kurze Besuche bei Gut und Böse» (2007)
  13. «Vom Leben und Lesen der Tiere. Ein Bestiarium» (2008)
  14. «Über das Haben. 33 Ansichten» (2012)

Визнання

Почесний доктор університетів Білефельда, Аугсбурга, Гайдельберзького університету Рупрехта-Карла.

Нагороджений Орденом Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві».

Примітки
  1. Munzinger Personen
  2. https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/ein-sprachgelehrter-von-europaeischem-rang-zum-tod-von-harald-weinrich-17840468.html
  3. https://www.ae-info.org/ae/User/Weinrich_Harald
  4. http://vds-ev.de/verein/bekannte-mitglieder/

Джерела
  • Souissi T. Sind Tempora zeitlos ?: Überprüfung von Harald Weinrichs Tempus-Theorie. Bern: P. Lang, 1982
  • Viele Kulturen — eine Sprache: Hommage an Harald Weinrich zu seinem 75. Geburtstag von den Preisträgern / Günter Gerstberger, Hrsg. Stuttgart: Robert-Bosch-Stiftung, 2002

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.