Гаррісон Форд

Гаррісон Форд народився 13 липня 1942 року в Чикаго, штат Іллінойс. У школі вчився посередньо, але долучився до руху бойскаутів. Після закінчення школи в 1960 вступив до коледжу міста Ріпон, але скоро був відрахований за прогули. В цей час Гаррісон захопився аматорським театром. У 1964 році переїхав до Лос-Анджелеса разом з подругою Мері Маркардт, з якою невдовзі одружився. Зазнавши невдачі із влаштування ведучим на радіо, підписав контракт з Columbia Pictures та став актором епізодичних ролей і масовки. Спочатку Форд вважався невиразним актором-невдахою, особливо після того, як при монтажі було вирізано всі сцени за його участю з фільму «Забрискі пойнт» (англ. Zabriskie Point). Вперше ім'я Гаррісона Форда з'явилося в титрах тільки в 1967 році у фільмі Філа Карлсона «Час убивати». Форд розірвав контракт і перейшов на студію Universal, де грав другорядні ролі в серіалах та фільмах-вестернах. З народження синів, Бенджаміна та Вілларда, Форд покинув кар'єру актора і працював теслею.

Форд почав з виготовлення невеликих виробів з червоного дерева, поступово перейшовши до виконання великих замовлень. Як тесля він став відомими майстром і отримував значні прибутки. Гаррісон навіть вирушив у світове турне зі співаком Джимом Моррісоном і групою The Doors як працівник сцени. Врешті в 1971 році клієнтом Форда став режисер Джордж Лукас, що замовив шафи. Дізнавшись, що цей тесля раніше був актором, Джордж записав його телефон про всяк випадок. Рік по тому Лукас запросив Форда на проби свого фільму «Американські графіті». Проби виявилися успішними, Форду дісталася перша велика роль — гонщика-аматора, що принесла йому визнання. Практично відразу після виходу «Американських графіті» режисер Френсіс Форд Коппола покликав актора на невелику роль у фільм «Розмова».

У 1977 році Джордж Лукас почав фільмування «Зоряних війн». Роль Гана Соло готувалася для Крістофера Вокена, Форд лише допомагав Лукасу, читаючи репліки в діалогах під час чужих прослуховувань. Джордж вирішив віддати роль Форду. Хоча критики пророчили «Зоряним війнам» провал, фільм став надзвичайно популярним. Гаррісон Форд в ролі авантюриста Гана Соло з'являвся і в продовженнях. У сімдесяті роки на його рахунку з'явилися вдалі вестерни («Фріско Рід»), фільми про війну («Апокаліпсис сьогодні», «Ганновер»), комедії («Герої»). Розлучившись із Мері Маркардт в 1979, в 1983 актор одружився зі сценаристкою Мелісою Метісон, котра народила сина Малькольма і доньку Джорджію.

Коли почалася робота над фільмом «Індіана Джонс», на роль головного героя продюсер Джордж Лукас і режисер Стівен Спілберг висували Тома Селлека. Та Селлек був занадто зайнятий на інших зніманнях, тож Спілберг запропонував кандидатуру Форда і зумів відстояти свій вибір в суперечках з Лукасом. У 1982 році Форд отримав ще одну знакову роль у кіберпанковій драмі «Той, що біжить по лезу». Одразу по виходу фільм провалився, Форд вважав, що це сталося зокрема через суперечки щодо образу з Рідлі Скоттом.

Форд зіграв головні ролі в багатьох голлівудських фільмах 1990-х, які дали рекордні касові збори, серед них «Літак президента», «Втікач», «Ігри патріотів», «Презумпція невинності» та в римейку фільму «Сабріна».

У 2000-і знявся у «Індіана Джонс і Королівство Кришталевого черепа», «Ковбої проти прибульців», «Гра Ендера». Двома роками пізніше Форд повернувся до своєї культової ролі — зіграв постарілого Гана Соло «Зоряні війни. Епізод VII». В 2001 він розлучився з Мері, а в 2010 одружився з актрисою Калістою Флокхард. В цьому шлюбі в актора народилася п'ята дитина — син Ліам.

Як хобі продовжує займатися теслярством, рибалкою і польотами на власному літаку. Частину свого ранчо Форд віддав на створення заповідника. На честь актора названо вид мурашки Peidole harrisonfordi й павука Calponia harrisonfordi[4][5]. Форд є третім актором за касовими зборами у США після Едді Мерфі та Тома Генкса та третім за касовими зборами у світі[6].

• Гаррісон Форд на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who»
• Гаррісон Форд(укр.) на сайті Kino-teatr.ua