Гвардійське (Сімферопольський район)
Гварді́йське (до 1945 року — Спат[3]; крим. Sarabuz) — селище міського типу в Україні, у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.
смт Гвардійське | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Сімферопольський район |
Рада | Гвардійська селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Гвардійське |
Основні дані | |
Засноване | 1873 |
Статус | із 25.05.1957 року |
Площа | 6,4 км² |
Населення | ▼ 12 702 (на 2014 рік)[1] |
Густота | 1984,6 осіб/км² |
Поштовий індекс | 97513 |
Телефонний код | +380 652 |
Географічні координати | 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 146 м[2] |
Водойма | р. Салгир |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Острякове |
До обл. центру: | |
- фізична: | 18 км |
- залізницею: | 33 км |
- автошляхами: | 23 км |
Селищна влада | |
Адреса | смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63 |
Голова селищної ради | Поляков Федор Георгійович |
Карта | |
Гвардійське | |
Гвардійське | |
Гвардійське у Вікісховищі |
Розташоване в лісостеповому передгір'ї Криму, на річці Салгир (басейн Азовського моря), за 22 км від Сімферополя (автошлях М18), з яким має автобусне і залізничне сполучення. У селищі розташований залізничний вузол Острякове.
Археологічні розвідки
Поблизу Гвардійського виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. зв. Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в тому числі бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.
Історичні відомості
1945 село Спат перейменоване на Гвардійське, 1948 року села Ново-Сарабуз і Гвардійське об'єднані у село Гвардійське.[4]
Із 1957 року — селище міського типу.
Динаміка чисельності населення
- 1805 рік — 176 осіб (170 кримських татар, 6 ясирів)
- 1926 рік — 539 ос. (213 німців, 170 росіян, 65 українців, 18 кримських татар, 18 євреїв, 14 греків, 7 вірменів) (у селі Спат і на станції Сарабуз)
- 1939 рік — 3848 ос. (у селах Спат, Шунук і на станції Сарабуз)
- 1989 рік — 14062 ос.
- 2001 рік — 12 554 ос.
- 2006 рік — 12 600 ос.
Клімат
Клімат напівзасушливий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня — 1,8°, липня +21,6°. Опадів — 360 мм на рік.
Установи і підприємства
Хлібозавод, цех Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, тепличний комбінат, Кримська дослідницька станція садівництва, степове відділення Нікітського ботанічного саду, краєзнавчий музей.
Освіта
У селищі діє Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з російською мовою навчання[5].
Примітки
- Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2014
- Прогноз погоди в смт. Гвардійське
- Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат // АР Крим. ІСУО. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
Посилання
- стаття Гвардійське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)