Генрик Гальбан

Генрик Гальбан (пол. Henryk Halban ім'я при народженні Генріх Блюместок пол. Henryk Blumenstok; 9 вересня 1870, Краків — 12 грудня 1933, Львів) — професор, декан медичного факультету, ректор Львівського університету в 1933, засновник Львівської наукової школи неврології та психіатрії. Кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі 1930, нагороджений Хрестом Хоробрих, член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Гальбан Генрик
пол. Halban Henryk
Народився 9 вересня 1870(1870-09-09)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 13 грудня 1933(1933-12-13)[1] (63 роки)
Львів, Польська Республіка
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Польща
 Австро-Угорщина
Діяльність психіатр
Alma mater Ягеллонський університет
Галузь неврологія і психіатрія
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка і Віденський університет
Посада ректор Львівського університету
Ступінь доктор медичних наук
Батько Leon Blumenstok-Halband
Нагороди

Життєпис

1896 року закінчив медичний факультет Краківського університету — вчився у Рільца, тоді ж захистив докторську дисертацію. Стажувався в Берліні − 1897—1899. З 1899 працював на кафедрі неврології і психіатрії Віденського університету — у Вагнера-Яурега; за сумісництвом був науковим співробітником кафедри анатомії та фізіології.

З 16 січня 1905 по 1914 рік — професор, завідувач кафедри неврології і психіатрії Львівського університету — розміщалася по вулиці Гауснера, асистентом був доктор Юліан Шоломович. 24 травня 1905 року в Львівському університеті почав читатися курс нервових хвороб.

1907 року при кафедрі відкрито гістологічну лабораторію, де було можливим готувати мікроскопічні препарати й навчати студентів, у бібліотеку кафедри виписано 12 періодичних видань.

З грудня 1909 року почав виконувати обов'язки заступника завідувача кафедри доктор Якоб Ротфельд — професор, делегат до галузевої ради, керівник наукового товариства у Львові.

Очолював комісію університету в справах молоді, був куратором товариства українських студентів католиків «Обнова».

За два тижні до початку війни побував на Міжнародному конгресі неврологів, психіатрів та психологів в Берні.

В часі Першої світової війни — директор Віденського військового шпиталю; санітарний інспектор польської армії в 1918–1919.

У 1915, 1916, 1921 роках — декан кафедри, у 1922 — продекан, протягом 1919—1920 та 1923—1925 — делегат до Сенату.

З 1920 по 1933 — професор, організатор і керівник кафедри неврології та психіатрії.

Організатор амбулаторії — 1905, відділення нервових хвороб — травень 1924, та клініки неврології Львівського університету — 1930.

1920 року організував та решту життя очолював комісію Сенату Університету в справах молоді; також займався заснуванням у Львові кількох студентських гуртожитків; запровадив лікарське обстеження вступників до вищих навчальних закладів; створив організацію «Здоровне опікування» — опікувалася здоров'ям студентів та започаткувала виникнення таких організацій в інших університетах тогочасної Польщі та за кордоном. Його зусиллями засновано у Микуличині «Дім здоров'я» для студентської молоді.

У 1925 році — заступник проректора Львівського університету.

Обраний ректором Львівського університету в 1933 році, однак в швидкому часі через важку хворобу змушено відмовляється від посади.

Доробок

Напрями наукових досліджень

Досліджував проблеми клінічної невропатології; описував морфологічні зміни в мозку при різних видах паралічу, алкогольної полінейропатії та багато інших захворювань. Одним з перших запропонував використовувати гіпертермію для терапії прогресуючого паралічу, зокрема при паралічі Ландрі-Гійєна-Барре, псевдобульбарному синдромі. Досліджував зміни в центральній нервовій системі при тремтливому паралічі, правці, спинному туберкульозі. Досліджував лікування захворювань екстрапірамідарної системи, у тому числі летаргнічного енцефаліту.

Серед робіт
  • «Zur Kenntnis der infantilen Pseudobulboparalise». Wien Klin Wchschr 1899, № 40;(нім.)
  • «Beitrag zur aetiologie der Paralisis agitans». Wien Klin Wchschr 1899, № 21;(нім.)
  • «Przyczynek do sprawy rozsianego zapalenia nerwуw wskutek zatrucia wyskokiem». Przegl Lek 1900, № 17;(пол.)
  • «Ueber juvenile Tabes, nebst Bemerkungen ueber symptomatische Migraene» (дисертаційна праця). Wien, 1901;(нім.)
  • «Weiterer Beitrag zur Kenntnis der juvenilen Tabes». Wien Klin Wchschr 1901;(нім.)
  • «Zur Prognoze der progressiven Paralyse». Jhrb Psychiat Neurol 1902;(нім.)
  • «O poraneniu postкpowym w wieku mіodzieсczym». Lwуw Tyg Lek, 1911, № 21-25;(пол.)
  • «W sprawie rokowania i leczenia poraїenia postкpowego». Lwow Tyg Lek 1909.(пол.)

Гальбан Генріх помер у Львові 12 грудня 1933 року. Похований на території меморіалу львівських орлят Личаківського цвинтаря.

Нагороди та звання

За заслуги в галузі науки у 1930 році був нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі. Нагороджений Хрестом Хоробрих, член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Примітки
  1. Gaugusch G. (unspecified title) — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1058. — ISBN 978-3-85002-750-2

Джерела
  • Orgelbrand S. Encyklopedia powszechna z ilustraciami i mapami. Warszawa, 1898—1912, T. 1-18;(пол.)
  • Hahn W. Кronika Uniwersytetu Lwowskiego. Lwуw, 1912, T. 2;(пол.)
  • Peretiatkowicz A, Sobeski M. Wspуіczesna kultura polska. Poznaс, 1932; Sieradzki W. Pol Gaz Lek 1933, № 50;(пол.)
  • «Нариси по історії Львівського медичного інституту», Шапіро. І. Я., Львів, 1959: 204, 205;(рос.)
  • Polski sіownik biograficzny. Krakуw, 1961, Т. 9: 245;(пол.)
  • Zwozdziak W. Historia wydzialu lekarskiego Universytetu Lwowskiego. Arch Hist Med 1965, T. 28, N 4: 319—320;(пол.)
  • Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydziaіu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894—1918. Wrocіaw, 1992: 13, 79-82, 108, 142;(пол.)
  • Львівський державний медичний інститут. Львів, Словник, 1994: 23, 189;
  • Czajka M, Kamler M, Sienkiewicz W. Leksykon historii Polski. Warszawa, 1995;(пол.)
  • Brzecki A. Neurolodzy lwowscy i ich wpіyw na ksztaіtowanie siк neurologii wrocіawskiej. Wrocіaw , 2004: 11-16, 19-22, 27, 28, 30, 58;(пол.)
  • Енциклопедія сучасної України. Київ, НАН України, 2006, Т.5: 357;
  • Institute for the History of Medicine, Vienna.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.